Порівняльне вивчення специфічної фармакологічної активності препаратів парацетамолу різних виробників

Аналіз фармацевтичного ринку України свідчить, що станом на початок 2008 р. лише 8,2% загальної кількості лікарських засобів представлено оригінальними препаратами. Частка генеричних препаратів становить близько 55%; 13% ринку займають так звані «традиційні» лікарські засоби, 16% – препарати «з добре вивченим медичним застосуванням» [4].
Еквівалентність всіх зареєстрованих в Україні генериків відповідному референтному препарату так або інакше була доведена на передреєстраційному етапі, бо це є обов’язковою вимогою українського законодавства. Складнішою виглядає ситуація з «традиційними» лікарськими засобами та препаратами «з добре вивченим медичним застосуванням». Відповідно до чинного наказу МОЗ України № 426 від 26.08.2005 р. «Про затвердження Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення», реєстрація таких препаратів відбувається за скороченою процедурою, яка вимагає доведення факту використання препарату впродовж не менше 30 років у світовій клінічній практиці та не менше 10 років в Україні і не потребує проведення доклінічних та клінічних досліджень, спрямованих на додаткове вивчення їх ефективності та безпечності.
У нашій державі чимало нині «традиційних» препаратів були ресинтезовані за часів Радянського Союзу і по суті є генериками. Більш того, на сучасному фармацевтичному ринку вони співіснують з оригінальними препаратами. Так, в Україні зареєстровані кілька вітчизняних препаратів парацетамолу у формі таблеток зі звичним з радянських часів дозуванням по 200 та 350 мг, і також зареєстрований оригінальний препарат – Панадол, що містить 500 мг парацетамолу в таблетці. Зважаючи на те, що у світовій практиці парацетамол використовується понад 50 років, а в Україні – більше 10 років, відповідно до чинного законодавства всі ці препарати вважаються лікарськими засобами «з добре вивченим медичним застосуванням» і реєструються (перереєстровуються) за скороченою процедурою без доведення терапевтичної еквівалентності оригінальному препарату.
З іншого боку, з огляду на склад, лікарську форму та показання до застосування вітчизняні препарати парацетамолу є фармацевтично альтернативними генериками Панадолу і при застосуванні в однаковій дозі повинні мати порівнюваний профіль ефективності та безпечності. Однак, в науковій літературі чи інших загальних джерелах інформації не існує жодних свідчень щодо терапевтичної еквівалентності чи нееквівалентності вітчизняних препаратів парацетамолу та оригінального препарату Панадол.
Зважаючи на викладене вище, метою нашої роботи було порівняльне експериментальне вивчення виразності жарознижувального та аналгетичного фармакологічних ефектів вітчизняних та імпортованих препаратів парацетамолу різних виробників, які зареєстровані в Україні й доступні на фармацевтичному ринку.

Матеріали та методи

Ці дослідження проводилися на базі Центральної науково-дослідної лабораторії Національного фармацевтичного університету (ЦНДЛ НФаУ) з дозволу Комісії з біоетики НФаУ на білих безпородних щурах з масою тіла 180-200 г. Тварини були вирощені в ЦНДЛ і утримувалися у стандартних умовах: природному світловому режимі «день-ніч», у пластикових клітках, на збалансованому раціоні. За 12 годин до введення препаратів та під час подальшого експерименту тварини мали вільний доступ тільки до питної води. Під час експерименту тварини знаходилися у кімнаті для проведення випробувань при температурі 22 ± 1°С, відносній вологості повітря не більше 50%. Після завершення експерименту тварин знеживлювали шляхом дислокації шийних хребців під інгаляційним наркозом.
Об’єктами дослідження були 6 препаратів парацетамолу у формі таблеток та таблеток шипучих: 1 – Панадол («ГлаксоСмітКлайн Дангарван Лімітед», Ірландія), таблетки, вкриті оболонкою, по 500 мг; 2 – Панадол Солюбл («ГлаксоСмітКлайн Дангарван Лімітед», Iрландiя), таблетки шипучі по 500 мг; 3 – Ефералган, («Брістол-Майєрс Сквібб», Францiя), таблетки шипучі по 500 мг; 4 – Парацетамол (ТОВ «Агрофарм», Україна), таблетки по 200 мг; 5 – Парацетамол-Дарниця (ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», Україна), таблетки по 200 мг; 6 – Парацетамол 325 мг (ТОВ «Стиролбіофарм», Україна), таблетки по 325 мг.
Всі препарати застосовували в дозі 120 мг/кг, яка була обрана за результатами попередніх скринінгових досліджень як мінімальна доза, що забезпечує активність парацетамолу на рівні не менше 50%. Зазначена доза відповідає мінімальній рекомендованій добовій дозі парацетамолу для людини, перерахованій на щура за загальновживаним в експериментальній фармакології методом Ю.Р. Риболовлева [5]. Препарати у формі таблеток вводили після суспендування у воді очищеній, використовуючи Твін-80 як стабілізатор. Препарати у формі таблеток шипучих безпосередньо перед введенням розчиняли у воді очищеній.
Дослідження жарознижувальної дії проводили на моделі дріжджової лихоманки у щурів. Підвищення температури викликали у щурів самців шляхом підшкірного введення 20% суспензії пивних дріжджів у дозі 1 мл на 100 г маси тіла тварини [8]. До експерименту залучали тільки тварин з вихідною температурою тіла в межах 37,0-38,5 °С та підвищенням температури не менше як на 0,5 °С через 19 годин після введення дріжджів.
Формували 8 експериментальних груп по 7 тварин у кожній: 1– інтактний контроль – тварини, у яких лихоманку не викликали; 2 – позитивний контроль – тварини з лихоманкою, які лікування не отримували; 3-8 – тварини з лихоманкою, які отримували лікування препаратами парацетамолу.
Вимірювання температури тіла тварин проводили до введення пірогену (вихідна температура), через 19 годин після введення пірогену (в період стійкого підвищення температури, безпосередньо перед введенням препаратів) та через 0,5; 1, 2, 3 та 4 години після введення препаратів.
Результати представляли як значення температури тіла в момент вимірювання (Тt), зміну вихідної температури через 19 годин після введення пірогену (Δ;Т₁₉), зміну температури порівняно з її значенням в момент введення препаратів (ΔТ). Для інтегральної оцінки жарознижувальної активності препаратів розраховували показник індексу лихоманки (AUC) [10]. Жарознижувальну активність препаратів розраховували за формулою:
ЖА – жарознижувальна активність препарату, %;
AUCк – середньогрупове значення величини площі під кривою лихоманки ΔТ t₁₉-t₂₃ у нелікованих тварин, у.о.;
AUCд – середньогрупове значення величини площі під кривою лихоманки ΔТ t₁₉-t₂₃ у тварин, які отримували лікування, °С.
Площу під кривою ΔТ t₁₉-t₂₃ розраховували, використовуючи програму для ПК – MedCalc (версія 9.3.7.0), Бельгія.
Порівняльне вивчення аналгетичної активності препаратів парацетамолу різних виробників проводили на моделі «оцтовокислих корчів» у щурів [3, 9].
Формували 7 експериментальних груп по 8 тварин у кожній: 1– позитивний контроль – тварини, які на тлі алгезії лікування не отримували; 2-7 – тварини, які на тлі алгезії отримували лікування препаратами парацетамолу.
Розвиток судомних скорочень черевних м’язів викликали внутрішньочеревинним уведенням 0,9% розчину оцтової кислоти щурам самицям з розрахунку 0,5 мл на 100 г маси тіла тварини [3, 9].
Аналгетичну активність оцінювали за здатністю парацетамолу зменшувати кількість «корчів» у порівнянні з нелікованими тваринами (позитивний контроль) і виражали у відсотках; розрахунок проводили за формулою:
АА– аналгетична активність препарату, %;
Кк– середньогрупове значення кількості «корчів» у нелікованих тварин;
Кд – середньогрупове значення кількості «корчів» у тварин, які отримували лікування.
Отримані експериментальні дані обробляли методом варіаційної статистики (розраховували середнє арифметичне (X), стандартну похибку (Sx), 95% довірчий інтервал – CI) із застосуванням однофакторного дисперсійного аналізу (ANOVA), дисперсійного аналізу для даних з повторними вимірюваннями (RM ANOVA), критерію Ньюмена–Кейлса (NK). Відмінності між групами вважали статистично значущими при р < 0,05 [1, 2, 6].

Результати та їх обговорення

Як відомо, при лихоманці парацетамол виявляє виразну гіпотермічну дію за рахунок пригнічення продукції простагландинів у головному мозку та зниження збудливості центру терморегуляції в гіпоталамусі [10]. Для порівняльної оцінки жарознижувальної активності препаратів парацетамолу різних виробників нами була використана модель «дріжджової лихоманки» у щурів, патогенез якої подібний до лихоманки інфекційної природи у людини, з тією лише відмінністю, що роль первинних пірогенів відіграють ліпополісахариди клітинної стінки дріжджів, а не бактерій.
Як видно з рисунка 1 через 19 годин після підшкірного введення дріжджів температура тіла щурів зросла в середньому на 1,2-1,3 °С порівняно з вихідним значенням. При цьому за приростом температури групи тварин, які зазнали впливу пірогену, не відрізнялися поміж собою (р > 0,99; RM ANOVA). Введення парацетамолу супроводжувалося швидким пригніченням лихоманки. Так, вже через 1 годину після застосування препаратів температура тіла тварин знижувалася до вихідних значень та рівня інтактного контролю і зберігалася на цьому рівні протягом наступних 2 годин. При цьому поміж групами тварин, які отримали випробовувані препарати парацетамолу, на тлі статистично значущого (p < 0,001; RM ANOVA) зниження температури (власне прояву жарознижувальної активності препаратів) жодних відмінностей у виразності (табл. 1) та динаміці розвитку (рис. 1) жарознижувальної дії не відмічали (р > 0,56; RM ANOVA). Всі досліджувані препарати виявили жарознижувальну активність в межах 63,4-84,5%.
Станом на 23 годину експерименту у тварин, які отримували лікування, температура тіла підвищувалася, сягаючи рівня нелікованих тварин, що ймовірно свідчить про зниження концентрації парацетамолу в крові щурів нижче мінімального терапевтичного рівня через 4 години після перорального введення його препаратів. Це пояснюється тим, що парацетамол має короткий період напіввиведення, який становить від 2 до 4 годин [7].
Інтегральна оцінка впливу препаратів на перебіг лихоманки шляхом розрахунку показника індексу лихоманки (табл. 1) підтверджує наявність статистично значущої жарознижувальної дії у випробовуваних препаратів (p < 0,001; ANOVA) та відсутність відмінностей поміж ними у її виразності (р > 0,05; NK). Це свідчить, що досліджувані препарати, незалежно від фірми-виробника, виявили однакову активність в експерименті. Відсутність відмінностей у динаміці розвитку та виразності жарознижувальної дії дозволяє вважати всі три досліджувані препарати парацетамолу вітчизняного виробництва еквівалентними за жарознижувальною дією оригінальному препарату Панадол та препаратам Панадол Солюбл та Ефералган.
Результати дослідження аналгезуючої дії препаратів парацетамолу наведені у таблиці 2.
Порівняльна оцінка результатів вивчення аналгезуючої активності препаратів парацетамолу різних виробників показала, що застосування кожного з препаратів супроводжувалося статистично значущим зниженням на 50-80% кількості «корчів» порівняно з нелікованими тваринами групи позитивного контролю (рис. 2).
Проведений статистичний аналіз показав, що жоден з випробовуваних препаратів за показником аналгетичної дії істотно не відрізнявся від оригінального препарату Панадол (0,79 > р > 0,20; NK). У тварин, які отримали препарат Парацетамол виробництва ТОВ «Агрофарм», спостерігали більшу кількість «корчів» порівняно з тваринами, у яких застосовували препарати Парацетамол-Дарниця (p = 0,02; NK) та Ефералган (p = 0,04; NK). Однак, при цьому відмінностей відносно препарату Панадол не зафіксовано (p = 0,20; NK), що дозволяє вважати препарат Парацетамол виробництва ТОВ «Агрофарм», еквівалентним оригінальному за аналгетичною активністю.
Таким чином, отримані в умовах експерименту дані свідчать, що досліджувані препарати парацетамолу вітчизняного виробництва і оригінальний препарат Панадол еквівалентні за аналгетичною активністю.

Висновки

1. У результаті проведених досліджень встановлено виразну жарознижувальну та аналгезуючу активність препаратів парацетамолу різних виробників.
2. Результати порівняльного аналізу показали відсутність значущих відмінностей у динаміці розвитку та виразності жарознижувальної та аналгетичної дії поміж оригінальним препаратом Панадол та його аналогами – генериками вітчизняного виробництва.
3. Отримані результати свідчать про еквівалентність випробовуваних препаратів парацетамолу за жарознижувальною та аналгетичною активністю в умовах експерименту, що дозволяє передбачати їх терапевтичну еквівалентність в умовах клінічної практики.

Література
1. Гланц С. Медико-биологическая статистика // Пер. с англ. – М.: Практика, 1998. – 459 с.
2. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel – 2001. – 320 с.
3. Мохорт М.А., Яковлева Л.В., Шаповал О.М. Пошук та експериментальне вивчення фармакологічних речовин, які пропонуються як ненаркотичні аналгетики // В кн.: Доклінічні дослідження лікарських засобів (методичні рекомендації). За редакцією О.В. Стефанова. – К.: Авіцена, 2001. – С. 312-313.
4. Подпружников Ю.В. Оригинальные препараты и генерики: «за» и «против» // Здоров’я України, 2008. – № 7. – С. 24-25.
5. Рыболовлев Ю.Р., Рыболовлев Р.С. Дозирование веществ для млекопитающих по константам биологической активности // Доклады АН СССР, 1979. – Т. 247, № 6. – С. 1513-1516.
6. Салимов Р.М. Основные методы статистической обработки результатов фармакологических экспериментов // В кн.: Руководство по экспериментальному (доклиническому) изучению новых фармакологических веществ. – М.: Ремедиум, 2000. – С. 349-354.
7. Albert K.S., Sedman A.J., Wagner J.G. Pharmacokinetics of orally administered acetaminophen in man. J Pharmacokinet Biopharm 1974; 2: 381-393.
8. Boakye-Gyasi E., Woode E., Ainooson G.K. Anti-inflammatory and antipyretic effects of an ethanolic extract of Palisota hirsuta K. Schum roots. African Journal of Pharmacy and Pharmacology 2008; 2 (9): 191 - 199.
9. Bujalska M., Gumulka W.S. Effect of cyclooxygenase and NO synthase inhibitors on antinociceptive action of acetaminophen. Pol J Pharmacol 2001; 53: 341 - 350.
10. Santos M.D., Almeida M.C., Lopes N.P., et al. Evaluation of the anti-inflammatory, analgesic and antipyretic activities of the natural polyphenol chlorogenic acid. Biol Pharm Bull 2006; 29 (11): 2236 - 40.
11. Flower R.J., Vane J.R. Inhibition of prostaglandin synthetase in brain explains the antipyretic activity of paracetamol (4-acetamidophenol). Nature 1972; 240 (5381): 410-411.