Керівництво для лікаря-практика: як за 3 візити взяти під контроль ризик розвитку судинної катастрофи

Скринінг

Скринінгу на дисліпідемію підлягають усі особи, які досягли 20-річного віку.

Якщо у показниках ліпідограми натще у пацієнта відхилень не виявлено, повторну оцінку профілю ліпідів слід здійснити не менш ніж через 5 років, а за певних клінічних ситуацій – раніше. Прикладами таких ситуацій можуть бути: збільшення маси тіла пацієнта, рання серцево-судинна подія у родича першого ступеня спорідненості, можливе виникнення фактора, що зумовлює вторинну дисліпідемію.

Цілі при корекції дисліпідемії

Нормалізація показників ХС не-ЛПВЩ (ХС не-ЛПВЩ = загальний холестерин – ХС ЛПВЩ (холестерин ліпопротеїнів високої щільності)) та ХС ЛПНЩ (холестерин ліпопротеїнів низької щільності) має бути первинною метою лікування.

Вплив на рівень АроВ (аполіпопротеїну В) вважається додатковою, вторинною метою терапії.

Корекція підвищеного рівня тригліцеридів сама собою не є метою терапії (за винятком випадків його значного зростання). Якщо значення тригліцеридів є у межах від 2,26 до 5,64 ммоль/л, мета терапії полягає у нормалізації показників ХС не-ЛПВЩ і ХС ЛПНЩ. Коли вміст тригліцеридів значно підвищується (≥ 5,65 ммоль/л і особ­ливо ≥ 11,30 ммоль/л), його зменшення до рівня < 5,65 ммоль/л з метою запобігання панкреатиту стає первинною метою терапії.

Визначення ризику АССЗ та подальших терапевтичних підходів

Профіль ліпідів слід оцінювати у комплексі з іншими факторами ризику атеросклеротичних серцево-судинних захворювань (АССЗ) (рис. 1), зокрема це передбачає визначення рівня ризику АССЗ (рис. 2). Зокрема, необхідно оцінити, чи наявний у пацієнта метаболічний синдром (таблиця), який є багатоскладовим фактором ризику не тільки цукрового діабету, але і АССЗ.

Рисунок 1. Алгоритм виявлення і корекції дисліпідемії

 

Рисунок 1. Алгоритм виявлення і корекції дисліпідемії

Рисунок 2. Покроковий підхід до визначення рівня ризику АССЗ

 

Рисунок 2. Покроковий підхід до визначення рівня ризику АССЗ

Такий комплексний підхід дає змогу визначити подальші цілі лікування та стратегії ведення пацієнта з дисліпідемією (див. рис. 1).

Пацієнтам із низьким або середнім ризиком АССЗ рекомендують зміни способу життя, а у разі недостатньої ефективності таких заходів, призначають медикаментозне лікування.

Пацієнтам із високим або дуже високим ризиком фармакотерапію призначають одразу (див. рис. 1).

Препарати призначають з урахуванням інди­ві­дуальних потреб хворого і цілей терапії.

Підготувала Наталія Ткаченко за матеріалами:
National lipid association recommendations for patient-centered management of dyslipidemia: part 1 (J Clin Lipidol. 2014; 8 (5): 473-88), part 2 (J Clin Lipidol. 2015; 9 (6 Suppl): S1-122)