Доступ до інновацій та оцінка технологій охорони здоров’я – провідна тема 19-го Європейського конгресу Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень ISPOR, Відень, Австрія
pages: 13-18
У столиці Австрії Відні в конгрес-центрі Austria Center Vienna з 29 жовтня по 02 листопада 2016 р. відбувся 19-й Європейський конгрес Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень (ISPOR – International Society for Pharmacoeconomics and Outcomes research), головною темою якого було «Управління доступом до інновацій в охороні здоров’я: зміцнення зв’язку між методологією, практикою і прийняттям рішень».
Програма найважливішої події для країн Європейського Союзу включала три пленарні засідання, панельні дискусії, спеціалізовані семінари, форуми, подіумні та стендові доповіді, на яких розглядали ключові аспекти доступу до інноваційних лікарських засобів, виробів медичного призначення та регулювання вимог у країнах ЄС.
До офіційної програми 19-го Європейського конгресу 31 листопада 2016 року був включений спеціальний форум Українського центру ISPOR – UCPOR, який діє у ЛНМУ імені Данила Галицького. На конгресі його представляли викладачі Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького: завідувач кафедри організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки факультету післядипломної освіти, керівник UCPOR, професор Ольга Заліська; керівник Українського відділу студентів і молодих науковців UCPOR, асистент Ореста Піняжко; секретар UCPOR, доцент Марія Лелека; асистент Наталія Максимович; викладачі кафедри акушерства, гінекології і перинатології ФПДО, доценти Наталія Вереснюк та Марія Малачинська; представники студентського відділу UCPOR Ольга Брездень, Олег Заліський, Христина Горбачевська, Софія Готь.
Учасниками Українського форуму були завідувачі кафедр, професори, доценти: з Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (Київ) – професор К.Л. Косяченко; з Національного фармацевтичного університету (Харків) – професор Л.В. Яковлєва, професор О.Я. Міщенко, доцент О.В. Ткачова, доцент О.О. Герасимова; з Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського – асистент Ю.С. Вадзюк; з Житомирського медичного коледжу – к.фарм.н. Н.М. Косяченко; представник вітчизняної фармацевтичної компанії «Фармак», директор із розвитку бізнесу, к.фарм.н. О.Р. Сяркевич; представник консалтингової компанії Digital Health Outcomes® (Київ) О.О. Топачевський.
Також у форумі взяли участь почесні гості: керівник Центрально-Східної європейської мережі ISPOR CEENET1 Влад Зах (Vlad Zah) і професор фармації університету штату Арізона, США, Даніель Малон (Daniel Malone). Учасниками українського форуму були виконавчий менеджер з міжнародного розвитку в країнах Європи та Азії Надія Мальдонадо (Nadia Maldonado); Олена Мендрік (захистила кандидатську дисертацію в ЛНМУ імені Данила Галицького, докторську – в університеті Еразма (Роттердам, Нідерланди), працювала в фармацевтичних компаніях у Києві), провідний науковий співробітник університету Еразма та Агентства з дослідження раку Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Франція; іноземні партнери: Берталан Немет (Bertalan Nemeth) – науковий співробітник із дослідницького інституту Сиреон (Syreon), Угорщина; професор Талгат Нургожин, директор Центру наук про життя «Назарбаєв Університету», Казахстан; Олександр Костюк, президент відділу ISPOR у Казахстані; Натія Квішинадзе (Natia Kvizhinadze) – президент грузинського відділу ISPOR; Євгеній Дворцин (Eugeni Dvortsin) – науковий працівник Гронінгенського університету, Нідерланди.
1 Central & Eastern Europe Network.
Українські фахівці центру ISPOR – UCPOR представляли напрями:
- розробки і впровадження системи оцінки технологій охорони здоров’я у практику;
- освітнього процесу підготовки провізорів;
- реалізації нових стратегій спільно з іноземними партнерами у 2016 році.
Український форум проведено англійською мовою; його ведучою та доповідачем була професор Ольга Заліська, президент Українського відділу фармакоекономічних досліджень, яка презентувала результати діяльності центру за звітний період, основні ключові напрями роботи та діючі науково-дослідні проекти, методичні розробки для впровадження технологій охорони здоров’я (Health Technology Assessment – HTA) у практику фармацевтичної допомоги та у типові навчальні програми неперервної освіти провізорів. Голова Українського студентського відділу ISPOR, асистент Ореста Піняжко висвітлила тематику підходів до розробки Національного переліку основних лікарських засобів та впровадження оцінки технологій охорони здоров’я (схем фармакотерапії) в Україні, напрями використання мультикритеріального аналізу рішень. Професор Костянтин Косяченко (Київ) розглянув проблематику законодавчого регулювання HTA в Україні. Професор Оксана Міщенко (Харків) презентувала основні підходи до забезпечення прозорості прийняття рішень у сфері охорони здоров’я. Доктор наук Олена Мендрік представила науково обґрунтоване бачення необхідності створення системи HTA, а не окремих елементів; висвітлила ключові проблеми, пов’язані з впровадженням HTA в Україні. Керівник компанії Digital Health Outcomes® Олександр Топачевський презентував сучасні можливості візуалізації результатів наукових досліджень та перспективи системного використання інформаційно-технологічного забезпечення для електронних медичних карт і реєстрів пацієнтів в Україні, що є особливо актуальним в умовах запровадження механізму реімбурсації вартості ліків з 2017 року.
До офіційної програми 19-го Європейського конгресу також був включений форум CEENET на тему «Використання мультикритеріального аналізу рішень: вибір критеріїв та переваги для країн Центральної та Східної Європи», на якому асистент Ореста Піняжко за результатами власних наукових досліджень представила усну подіумну презентацію англійською мовою «Results from MCDA payer criteria: weights and preferences in the CEE region» («Результати застосування мультикритеріального аналізу рішень до критеріїв платника: важливість і переваги в регіоні Центральної та Східної Європи») та провела дискусію з міжнародними фахівцями.
Особливо активними були представники студентського відділу України. Так, аспірант, магістр медицини Софія Готь та молоді науковці – асистент Наталія Максимович, студенти Ольга Брездень, Олег Заліський, Христина Горбачевська, Аріна Іринчина – взяли участь у спеціальному засіданні студентів ISPOR Student Network & Faculty Advisor Luncheon, на якому Софія Готь представила усну презентацію про проекти для студентів та молодих спеціалістів у сфері фармакоекономіки та HTA в Україні та основні напрямки діяльності Українського студентського відділу ISPOR, що було високо оцінено керівництвом.
На 19-му Європейському конгресі ISPOR було представлено ще 12 стендових презентацій від українських науковців, які викликали жвавий інтерес та обговорення, на такі ключові теми:
- результати міжнародної наукової співпраці – застосування мультикритеріального аналізу рішень у країнах Центральної та Східної Європи;
- аналіз реальних даних фармацевтичного забезпечення вагітних жінок в Україні;
- аналіз медичних виробів у стоматології;
- аналіз споживання статинів та інші.
На першому пленарному засіданні 19-го Європейського конгресу ISPOR розглядали питання: якого співробітництва можна досягти між регуляторними органами та HTA-агентствами? (What synergies could be created between regulatory and health technology assessments?). Модератором цього засідання був Ганс Георг Ейшлер (Hans Georg Eichler), співробітник Європейської медичної агенції (EMA – European Medicines Agency), Лондон, Великобританія; доповідачами – Джуідо Ресі (Guido Rasi), виконавчий директор EMA, Лондон, Великобританія; Вім Гоетч (Wim Goettsch), директор Європейської мережі агентств з HTA, Даймен, Нідерланди; Анджей Рис (Andrzei Rys), директор Системи охорони здоров’я, медичних виробів та інновацій Європейської комісії, Брюссель, Бельгія, та Єнс Грюгер (Jens Grueger), віце-президент і керуючий стратегією ціноутворення та ринкової доступності у компанії «Гоффман-Ля Рош» (Hoffmann-La Roche), Базель, Швейцарія. Доповідачі відзначили необхідність інтеграції та посиленої співпраці між регуляторними органами та HTA-агентствами, що дасть змогу поліпшити доступність якісних медичних послуг та забезпечить економічну вигоду для платників.
Особливо цікавими, у контексті реформ в Україні, були питання 2-го пленарного засідання на тему «Диференційоване ціноутворення на лікарські засоби в Європі: значення для доступу, інновацій та доступності лікування» (Differential pricing of medicines in Europe: implications for access, innovation, and affordability). Проведено оцінку можливостей та основних трендів щодо сприяння ефективному ціноутворенню в Європі. Доповідачі відзначали, що лише 30-40 нових патентованих лікарських засобів з’являються щороку на ринку у всьому світі. З точки зору економічної перспективи вони є унікальним глобальним товаром – із високою фіксованою ціною на розробку і низькою націнкою у процесі виробництва й дистрибуції. Забезпечуючи відмінності між країнами щодо здатності й бажання оплачувати ліки, економісти в галузі охорони здоров’я ведуть дискусії про диференційоване ціноутворення на лікарські засоби, що може удосконалити їхню глобальну динамічну ефективність. Але чинний акт про вільний рух товарів у Європейському Союзі ускладнює це завдання, тому організаційні та політичні можливості були ключовими темами обговорень, присвячених змінам сталої політики в охороні здоров’я.
Сабіна Воглер (Sabina Vogler), координатор програми фармакоекономічного аналізу та фармацевтичної політики Австрійського інституту охорони здоров’я, голова центру співпраці ВООЗ з питань фармацевтичного ціноутворення та реімбурсації, презентувала концепцію диференційованого ціноутворення як стратегії продажу нового препарату різним споживачам за різну ціну на прикладі нових лікарських засобів для лікування гепатиту С. Вона зазначила, що слід відрізняти концепції бажання платити (англ. willingness-to-pay) (еластичність попиту – ціноутворення Рамсея) та здатності платити (англ. ability-to-pay), особливо в країнах із низьким рівнем доходів, де покупці мають бажання платити, але не можуть собі це дозволити через низьку платоспроможність.
Професор Панос Канавос (Panos Kanavos) із Лондонської школи економіки та політичних наук (Великобританія) представив основну політичну мету та шляхи досягнення диференційованого ціноутворення, зауваживши, що співпраця між країнами може забезпечити їхню фізичну й економічну доступність. Він підкреслив, що нові методології оцінки цінності лікарських засобів (наприклад, мультикритеріальний аналіз рішень для оцінки інноваційних ліків) полегшують прийняття рішень. Застосування механізму референтного ціноутворення є початковим етапом у переговорному процесі та може також підтвердити свою значимість та користь для забезпечення доступу до інновацій.
Професор Золтан Кало (Zoltan Kalo) з Будапештського університету імені Лоранда Етвеша, Угорщина, на форумі, присвяченому можливостям та викликам щодо перенесення економічних даних між країнами під час проведення HTA, аргументував, що зазвичай ціни на ліки в країнах Західної Європи не є економічно ефективними в країнах Центральної і Східної Європи. Широке застосування референтного ціноутворення в країнах з високим рівнем доходів перешкоджає країнам із низьким рівнем доходів отримати справедливі, тобто економічно ефективні ціни на ліки, що базуються на їхній цінності для здоров’я. Він підкреслив, що потреба в застосуванні HTA у країнах Центральної та Східної Європи є вищою через обмежені ресурси на охорону здоров’я та нижчий рівень здоров’я населення, а дослідження принципів переносу даних з економічних оцінок потребують продовження.
Доктор наук Олена Мендрік (Olena Mandrik), провідний науковий співробітник університету Еразма (Нідерланди) та Агентства з дослідження раку ВООЗ (Франція), представила результати дослідження та рекомендації щодо вдосконалення якості даних для фармакоекономічного аналізу та можливостей переносу даних із проведених HTA-аналізів для країн Центральної та Східної Європи. Доповідачка акцентувала увагу на потребі в універсальних підходах, розроблених ISPOR; застосуванні алгоритму консолідованої звітності з фармакоекономічного аналізу (англ. consolidated health economics evaluation reporting standards – CHEERS); проведенні аналізу чутливості результатів досліджень та підготовці спільних проектів між спорідненими країнами Східної Європи. Вона підкреслила, що під час фармакоекономічного аналізу можливо використовувати узагальнені дані щодо клінічної ефективності ліків та відносного ризику, а аналіз економічних параметрів витрат на схеми лікування відповідно до протоколів необхідно проводити лише в умовах країни дослідження.
Розглянута на 19-му конгресі ISPOR у Відні тематика HTA і ціноутворення, впровадження освітніх технологій з HTA є надзвичайно актуальною для України в умовах створення Національного переліку основних лікарських засобів, системи реімбурсації вартості ліків, формування системи ціноутворення.
Голубий Дунай та величний і сонячно теплий Відень запам’яталися учасникам конгресу вражаючими і доглянутими архітектурними ансамблями, парками, садами, надзвичайно гарними, по-королівськи оформленими аптеками, де зберігають традиції аптечної справи і використовують сучасні комп’ютерні технології для забезпечення доступу до інновацій.