Аналіз спонтанних повідомлень про побічні реакції на лікарські засоби

Аналіз Національної бази даних щодо побічних реакцій на лікарські засоби (ПР ЛЗ) свідчить про високий рівень виникнення побічних реакцій (ПР) типу В, які не залежать від дози, при медичному застосуванні лікарських засобів (ЛЗ) в Україні. Серйозність цих ПР та тяжкість їхнього перебігу, медичні помилки, які були причиною їхнього виникнення та методи діагностики індивідуальної чутливості, що використовуються у закладах охорони здоров’я України, свідчать про необхідність розробки медико-технологічних документів галузевого рівня та їхнього затвердження відповідними наказами МОЗ України з метою подальшого убезпечення медичного застосування певних фармакологічних груп ЛЗ та окремих їхніх представників.

Застосування ЛЗ разом із терапевтичною дією може супроводжуватися виникненням ПР, викликаних різними причинами [3, 5-7].

За результатами фармаконагляду в Україні протягом 1996-2010 рр. у базі даних щодо ПР ЛЗ Державного підприємства «Державний експертний центр МОЗ України» (далі – Центр) налічується 43 600 спонтанних повідомлень про ПР ЛЗ, про випадки яких повідомляли лікарі.

Частіше ПР траплялись у жінок (62,8%), рідше – у чоловіків (37,2%). Серед дорослих ПР ЛЗ найбільш часто виникали у пацієнтів віком 46-60 років (27,5%), серед дітей – віком 28 днів – 23 місяці (4%) (таблиця 1).

За результатами спостережень спеціалістів із фармаконагляду при медичному застосуванні ЛЗ найбільш часто виникають ПР типу А (які залежать від дози) та реакції типу В (які не залежать від дози) – 75 та 20% відповідно [1, 2, 4, 8].

В Україні повідомлення про ПР типу В становили 40% від загальної кількості повідомлень про ПР ЛЗ, які містяться в Національній базі даних про ПР ЛЗ. Серед них 5,5% – про серйозні ПР, які мали тяжкий перебіг (анафілактичні реакції, синдром Стівенса – Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок).

Клінічні прояви ПР типу В, повідомлення про які введені до Національної бази даних ПР ЛЗ Центру, представлені у таблиці 2.

Шкірні реакції, які найчастіше клінічно проявлялися почервонінням, відчуттям свербежу, висипаннями різних видів, кропив’янкою, рідко синдромом Стівенса – Джонсона, токсичним епідермальним некролізом, найчастіше виникали при застосуванні антибактеріальних ЛЗ для системного застосування, нестероїдних протизапальних лікарських засобів (НПЗЛЗ), вітамінних препаратів, анальгетиків (табл. 3).

Серед антибактеріальних ЛЗ для системного застосування шкірні реакції найчастіше викликали цефтриаксон, амоксицилін, амоксицилін із ферментами та цефазолін (табл. 4).

Диклофенак, німесулід, ібупрофен та кеторолак – ті НПЗЛЗ, які найчастіше викликали зміни шкіри (табл. 5).

Серйозні анафілактичні реакції, повідомлення про які надійшли до Центру, становили 3% від загальної кількості ПР. Такі ПР проявлялися анафілактичним шоком (1,5%) та реакціями, при яких відбувалося падіння артеріального тиску, що супроводжувалося бронхоспазмом або ангіоневротичним набряком, кропив’янкою чи декількома зазначеними симптомами одночасно (1,5%). Найчастіше такі реакції виникали при використанні антибактеріальних засобів для системного застосування, кровозамінників, перфузійних розчинів, анестетиків і анальгетиків (табл. 6).

Антибактеріальні засоби для системного застосування, кровозамінники та перфузійні розчини, місцеві анестетики та засоби для наркозу, при медичному застосуванні яких найчастіше виникала анафілаксія, представлені відповідно у таблицях 7, 8 та 9.

Така анафілактична ПР, як набряк гортані, спостерігалася при медичному застосуванні місцевих анестетиків, антибактеріальних засобів для системного застосування, інгібіторів АПФ, кровозамінників і перфузійних розчинів, периферичних вазодилататорів, НПЗЛЗ, рідше – антинеопластичних, гормональних, протиастматичних, психолептичних, спазмолітичних ЛЗ.

Фармакологічні групи ЛЗ, застосування яких призвело до змін системи кровотворення (тромбоцитопенії, нейтропенії, еозинофілії), представлені у таблиці 10.

Серед усього загалу карт-повідомлень (КП) про ПР ЛЗ, які надійшли до Управління післяреєстраційного нагляду Центру, лише у 7,7% було зазначено про наявність обтяженого алергоанамнезу в пацієнтів. Саме у цих випадках проводилися проби на визначення індивідуальної чутливості, результати яких виявилися позитивними.

Під час аналізу КП про побічні реакції типу В було виявлено медичні помилки, які стали причиною виникнення ПР. Наприклад, в анамнезі у пацієнта було зазначено про алергію до цефазоліну, а при цьому призначався цефтриаксон, тобто не було враховано явище перехресної алергії. Ще декілька прикладів: у минулому в пацієнта була реакція на амоксицилін, а йому призначили ампіокс (ампіциліну тригідрат, оксациліну натрієва сіль); пацієнту з алергією на анестезин в анамнезі було призначено новокаїн. У цих випадках не були враховані дані алергоанамнезу. Досить часто у КП зазначалося про обтяжений алергоанамнез до певних продуктів харчування чи напоїв, однак при цьому не проводилося визначення індивідуальної чутливості до призначених ЛЗ, що супроводжувалося виникненням анафілактичних ПР. Щодо визначення індивідуальної чутливості, то методи, які застосовувалися, не відповідали унормованим в Україні. Зазвичай при цьому використовували нативні розчини ЛЗ чи суміш розчинника та ЛЗ одночасно, які вводили внутрішньошкірно.

Аналіз Національної бази даних ПР ЛЗ свідчить про високий рівень виникнення ПР типу В при медичному застосуванні ЛЗ в Україні. Частота реєстрації серйозних ПР та тяжкість їхнього перебігу, медичні помилки, що стали причиною їхнього виникнення, та методи діагностики індивідуальної чутливості, які використовуються у закладах охорони здоров’я України, свідчать про необхідність подальшого вивчення й аналізу світового та вітчизняного досвідів щодо використання сучасних методів діагностики індивідуальної чутливості до ЛЗ. У майбутньому є потреба в розробці медико-технологічних документів галузевого рівня (клінічних протоколів надання медичної допомоги) та в їхньому затвердженні відповідними наказами МОЗ України, у яких були б відображені питання діагностики, профілактики та лікування ПР, зокрема медикаментозної алергії.

Список літератури знаходиться в редакції