Article types:
Studies confirm
Topics:
Pharmacoepidemiology
Результати інтегрованого аналізу продажу антигіпертензивних препаратів в аптеці
pages: 33-37
Untitled
Антигіпертензивні препарати (АГП) належать до категорії найбільш вживаних на фармацевтичному ринку України. Це пов’язано зі значною поширеністю артеріальної гіпертензії (АГ) в багатьох країнах світу, в тому числі і в Україні. Згідно з даними офіційної статистики, в Україні зареєстровано понад 11 млн пацієнтів з підвищеним артеріальним тиском [3], у європейських країнах та США такі хворі становлять близько 36% населення [12].
Хворі на АГ часто змушені постійно приймати АГП, тому результат лікування залежить не тільки від можливостей сучасної діагностики, професіоналізму лікарів, але й від наявності необхідного асортименту АГП (як взагалі на фармацевтичному ринку, так і в певних аптеках), їх вартості, фінансової спроможності платників (пацієнтів, лікувально-профілактичних закладів).
Мета цього дослідження – визначити особливості споживання АГП у певній аптеці протягом двох років за результатами інтегрованого аналізу.
Завдання дослідження включали:
- аналіз асортименту АГП в одній із аптек м. Харкова у порівнянні з фармацевтичним ринком України у 2009 та 2010 роках;
- визначення АГП, які користувались високим попитом у населення в аптеці у 2009 та 2010 роках, доцільності їх придбання відвідувачами аптеки та місце в структурі доходів ціє аптеки за результатами АВС/VEN/частотного аналізів.
Порівняльний аналіз асортименту антигіпертензивних препаратів в аптеці та на фармацевтичному ринку України
Дослідження було проведено ретроспективно в одній із комерційних аптек м. Харкова (щоденна кількість відвідувачів – 400-500). Аналіз представленого в ній асортименту АГП у 2009 та 2010 роках проводили за допомогою відповідної документації аптеки. Для оцінки асортименту АГП на вітчизняному фармацевтичному ринку використовували дані інформаційної системи «Лікарські засоби» компанії «Моріон» (за станом на вересень 2009 року [за 2009 рік] та вересень 2010 року [за 2010 рік]) [6].
Згідно з рекомендаціями Української асоціації кардіологів щодо профілактики та лікування АГ [12], для зниження рівня артеріального тиску та смертності від серцево-судинних захворювань слід використовувати АГП таких груп:
1. Перша лінія терапії – діуретики, β-адреноблокатори, інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), антагоністи кальцію тривалої дії, антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ.
2. Друга лінія терапії – α1-адреноблокатори, алкалоїди раувольфії, центральні α2-агоністи (клонідин, гуанфацин, метилдопа), агоністи імідазолінових рецепторів (моксонідин).
У значній кількості випадків рекомендується проведення комбінованої антигіпертензивної терапії за допомогою комбінацій монопрепаратів або через призначення препаратів з фіксованою комбінацією антигіпертензивних засобів [12].
В аптечному закладі, як і на фармацевтичному ринку України, протягом двох років були наявні лікарські препарати всіх вищезазначених груп, в тому числі і комбіновані АГП
. Слід відзначити і наявність представника нових лікарських препаратів для лікування АГ [1] – інгібіторів реніну – аліскірену.
|
Фармакологічна група
|
Кількість міжнародних непатентованих назв
|
Кількість торгових найменувань у різних формах випуску
|
Співвідношення іноземних і вітчизняних торгових найменувань
|
Діапазон роздрібних цін за одну упаковку препарату, грн
|
||||
|
2009
|
2010
|
2009
|
2010
|
2009
|
2010
|
2009
|
2010
|
|
| Інгібітори АПФ |
5
|
5
|
33
|
37
|
25/8
|
27/10
|
2,61 – 101,77
|
3,56 – 97,70
|
| Комбіновані антигіпертензивні препарати різних груп |
13
|
13
|
25
|
24
|
18/7
|
17/7
|
5,60 – 106,95
|
5,25 – 106,95
|
| β-Адреноблокатори |
4
|
5
|
33
|
41
|
28/5
|
32/9
|
6,50 – 160,77
|
3,45 – 138,94
|
| Антагоністи кальцію тривалої дії |
2
|
4
|
25
|
30
|
19/6
|
21/9
|
4,80 – 205,00
|
3,50 – 241,20
|
| Антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ |
5
|
5
|
10
|
10
|
9/1
|
9/1
|
12,05 – 156,50
|
20,10 – 180,50
|
| Діуретики |
4
|
4
|
15
|
19
|
12/3
|
14/5
|
2,50 – 60,28
|
1,00 – 57,05
|
| α1-Адреноблокатори |
2
|
2
|
7
|
7
|
7/0
|
7/0
|
15,80 – 142,50
|
24,00 – 157,90
|
| Центральні α2-агоністи (клонідин, гуанфацин, метилдопа) |
2
|
2
|
3
|
3
|
1/2
|
1/2
|
2,10 – 42,20
|
3,80 – 48,00
|
| Агоністи імідазолінових рецепторів (моксонідин) |
1
|
1
|
2
|
2
|
2/0
|
2/0
|
56,21 – 88,67
|
48,40 – 77,47
|
| Алкалоїди раувольфії |
1
|
1
|
1
|
1
|
0/1
|
0/1
|
2,85
|
6,20
|
| Інгібітори реніну (аліскірен) |
1
|
1
|
1
|
1
|
1/0
|
1/0
|
287,00
|
350,00
|
|
Усього: |
40
|
43
|
155
|
175
|
122/33
|
131/44
|
|
|
|
Фармакологічна група
|
Кількість міжнародних непатентованих назв
|
Кількість торгових найменувань у різних формах випуску
|
Співвідношення іноземних і вітчизняних торгових найменувань
|
Діапазон середніх оптових цін за одну упаковку препарату, грн
|
||||
|
2009
|
2010
|
2009
|
2010
|
2009
|
2010
|
2009
|
2010
|
|
| Інгібітори АПФ |
9
|
10
|
121
|
125
|
96/25
|
101/24
|
0,03 – 95,03
|
0,44 – 87,27
|
| Комбіновані антигіпертензивні препарати різних груп |
21
|
26
|
102
|
119
|
82/20
|
100/19
|
0,53 – 324,09
|
1,64 – 310,36
|
| β-Адреноблокатори |
9
|
9
|
120
|
119
|
84/36
|
85/34
|
0,39 – 377,62
|
1,21 – 711,00
|
| Антагоністи кальцію тривалої дії |
8
|
8
|
106
|
105
|
74/32
|
70/35
|
0,34 – 249,31
|
0,39 – 228,48
|
| Антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ |
7
|
7
|
49
|
48
|
43/6
|
42/6
|
2,37 – 307,07
|
5,49 – 303,85
|
| Діуретики |
7
|
8
|
44
|
48
|
29/15
|
33/15
|
0,49 – 613,81
|
0,03 – 674,47
|
| α1-Адреноблокатори |
2
|
2
|
26
|
27
|
24/2
|
23/4
|
10,07 – 183,60
|
9,22 – 171,04
|
| Центральні α2-агоністи (клонідин, гуанфацин, метилдопа) |
3
|
3
|
8
|
7
|
2/6
|
2/5
|
1,14 – 47,65
|
2,80 – 48,01
|
| Агоністи імідазолінових рецепторів (моксонідин) |
1
|
1
|
5
|
5
|
5/0
|
5/0
|
43,24 – 80,27
|
37,23 – 80,92
|
| Алкалоїди раувольфії |
1
|
1
|
2
|
3
|
0/2
|
0/3
|
1,14 – 4,53
|
0,60 – 8,39
|
| Інгібітори реніну (аліскірен) |
1
|
1
|
2
|
2
|
2/0
|
2/0
|
145,11 – 324,23
|
129,00 – 322,67
|
|
Всього: |
69
|
76
|
585
|
608
|
441/144
|
463/145
|
|
|
Антигіпертензивні препарати протягом двох років були представлені в аптеці в достатньо широкому асортименті, переважно препаратами іноземного виробництва (див. табл. 1): 2009 рік – 155 торгових найменувань (ТН), 40 міжнародних непатентованих назв (МНН); 2010 рік – 175 ТН, 43 МНН. Збільшення загальної кількості МНН і ТН антигіпертензивних засобів у 2010 році в аптеці корелювало зі збільшенням їх загальної кількості у цей рік на фармацевтичному ринку України. В цілому, в аптеці була представлена майже половина МНН (2009 рік – 57,97%, 2010 рік – 56,58%) та 1/4 частина ТН (відповідно 26,50 та 28,78%) від загальної кількості АГП на фармацевтичному ринку України (див. табл. 1, 2). Більшість МНН в аптеці (окрім представників груп «Алкалоїди раувольфії» та «Інгібітори реніну») має більше двох ТН, пропонується декількома виробниками у різних формах випуску (з різною дозою та різною кількістю в упаковці), тому діапазон цін на їх ТН достатньо широкий. З одного боку, це може суттєво впливати на вартість курсу лікування, з другого – вказує на можливість проведення генеричної заміни АГП за необхідності та їх вибору для антигіпертензивної терапії відповідно до фінансових можливостей пацієнта.
Більшість АГП в аптеці – монопрепарати першої лінії терапії АГ (особливо представники інгібіторів АПФ, β-адреноблокаторів, антагоністів кальцію тривалої дії) та комбіновані антигіпертензивні засоби, до складу яких вони входять. Це збігається з ситуацією на фармацевтичному ринку України в досліджуваний період і вказує на можливість вибору АГП відповідно до сучасних підходів до лікування АГ [12]. Кількість препаратів другої лінії терапії достатньо обмежена як в аптеці (2009 рік – 8,4%, 2010 рік – 7,4%), так і в Україні в цілому (відповідно 7,0 та 6,9%). Це можна пояснити тим, що останнім часом лікарі значно менше призначають їх пацієнтам через відсутність достатньої кількості доказів ефективного зниження ризику серцево-судинних захворювань у порівнянні з препаратами першої лінії терапії АГ [12].
Результати інтегрованого аналізу продажу антигіпертензивних препаратів в аптеці
Оцінку споживання АГП в аптеці протягом двох років проводили ретроспективно за допомогою зіставлення результатів АВС-, VEN- та частотного аналізів (інтегрований аналіз) їх продажу у 2009 та 2010 роках.
Частотний аналіз використовується для ранжування лікарських препаратів за частотою продажу: від тих, що найчастіше продаються, до тих, що найменшою мірою реалізовуються в аптеці. Такий підхід дає змогу визначити препарати, які мають найбільший попит у населення [8].
При проведенні АВС-аналізу лікарські препарати розподіляють за принципом Парето [8] на групи А, В та С відповідно до їх впливу на товарообіг аптеки:
Група А – препарати, які в сумі дають 80% виручки аптеки від продажу всіх досліджуваних лікарських препаратів.
Група В – препарати, які в сумі дають 15% виручки аптеки від продажу всіх досліджуваних лікарських препаратів.
Група С – препарати, які в сумі дають 5% виручки аптеки від продажу всіх досліджуваних лікарських препаратів [8].
Результати АВС-аналізу дають можливість аптеці чітко виокремити препарати – лідери продажу в грошових одиницях та другорядні препарати, ефективно керувати асортиментом лікарських препаратів та оптимізувати його.
VEN-аналіз передбачає розподіл лікарських препаратів за ступенем «важливості» для фармакотерапії на такі групи:
- V (vital) – життєво необхідні;
- E (essential) – важливі;
- N (non-essential) – другорядні [8].
В умовах аптеки VEN-аналіз може дати відповідь на запитання: «Наскільки потрібний хворому лікарський препарат, який він купує?». Висновок щодо належності лікарського препарату до однієї з вищезазначених груп роблять на основі результатів експертного або формального VEN-аналізів. В умовах аптеки найбільш зручним є проведення формального VEN-аналізу: визначення наявності лікарського препарату в нормативних документах, що регулюють лікарське забезпечення (наприклад, Національний перелік основних лікарських засобів і виробів медичного призначення, Державний формуляр України та ін.). За такого підходу лікарські препарати розподіляють тільки на дві групи: V (за їх наявності в обраному для дослідження нормативному документі) та N (за їх відсутності в ньому). В досліджуваній аптеці було проведено формальний VEN-аналіз АГП, які були наявні в асортименті аптеки у 2009 та 2010 роках, за допомогою Державного формуляру України (перше видання – за 2009 рік, друге видання – за 2010 рік) [4, 5]. Державний формуляр лікарських засобів – це перелік лікарських засобів, зареєстрованих в Україні, що включає ліки з доведеною ефективністю та допустимою безпекою [9, 11].
За результатами проведеного частотного аналізу протягом двох років в аптеці високим попитом у населення користувались одні і ті ж АГП
, тільки вони відрізнялись за рейтингом. На частку цих препаратів припало 21,41% від усіх проданих упаковок АГП в аптеці у 2009 році та 19,67% – у 2010 році. Серед них безумовним лідером за кількістю реалізованих упаковок протягом двох років був інгібітор АПФ Еналаприл (табл. 5 мг № 20, ТОВ «Озон»), який мав одну із найнижчих цін за упаковку серед всіх АГП з аптечного асортименту (2009 рік – 2,61 грн, 2010 рік – 3,56 грн).
|
Торгове найменування препарату, форма випуску, виробник
|
Рейтинг АГП за кількістю проданих упаковок
|
Кількість проданих упаковок
|
Середня ціна за упаковку, грн
|
|||
|
2009
|
2010
|
2009
|
2010
|
2009
|
2010
|
|
| Еналаприл, табл. 5 мг № 20, ТОВ «Озон» |
1
|
1
|
889
|
904
|
2,61
|
3,56
|
| Еналаприл-Здоров’я, табл. 10 мг контурн. чарунк. уп. № 20, ФК «Здоров’я» |
2
|
3
|
686
|
697
|
5,47
|
5,80
|
| Клофелін-Дарниця, табл. 0,15 мг контурн. чарунк. уп. № 50, ФФ «Дарниця» |
3
|
2
|
678
|
722
|
3,80
|
5,05
|
| Раунатин-Здоров’я, табл. 2 мг в/о № 20, ФК «Здоров’я» |
4
|
5
|
499
|
503
|
2,85
|
6,20
|
| Клофелін-Здоров’я, табл. 0,15 мг № 30, ФК «Здоров’я» |
5
|
7
|
457
|
442
|
2,10
|
3,80
|
| Каптоприл-КМП, табл. 25 мг № 20, ВАТ «Київмедпрепарат» |
6
|
4
|
455
|
522
|
3,50
|
6,10
|
| Каптопрес-Д, табл. № 20, ФФ «Дарниця» |
7
|
6
|
445
|
482
|
5,60
|
8,50
|
| Еналаприл Н.С., табл. 10 мг № 20, ВАТ «Щолківський вітамінний завод» |
8
|
8
|
402
|
432
|
6,60
|
6,87
|
Тільки два препарати серед препаратів-лідерів були іноземного виробництва, інші – це вітчизняні препарати. Вони мали відносно невисоку вартість упаковки – до 10,00 грн. Отже, можна стверджувати, що ціновий фактор часто був вирішальним під час вибору АГП відвідувачами цієї аптеки.
Серед АГП, які найчастіше купували пацієнти в аптеці (табл. 3), є препарати першої та другої лінії терапії, а також комбінований АГП. Привертає увагу той факт, що всі препарати першої лінії терапії АГ (див. табл. 3) – представники інгібіторів АПФ (3 ТН еналаприлу та 1 ТН каптоприлу). До того ж комбінований АГП Каптопрес-Д також містить інгібітор АПФ каптоприл. Високий попит на препарати інгібіторів АПФ серед населення, імовірно, пов’язаний з різними причинами. Зазначені препарати представлені в цій аптеці значною кількістю ТН (2009 рік – 33, 2010 рік – 37) п’яти МНН з широким діапазоном вартості упаковки (див. табл. 1), що дає можливість вибору АГП з урахуванням платоспроможності пацієнта. Препарати цієї групи добре зарекомендували себе в клінічній практиці, їх можна застосовувати на будь-якій стадії АГ, вони поліпшують якість життя хворих та прогноз захворювання [7], а комбінація «інгібітор АПФ + тіазидний діуретик» (серед препаратів-лідерів – препарат Каптопрес-Д) визнана однією з найбільш ефективних та доцільних під час призначення комбінованої антигіпертензивної терапії [2, 12]. Тому лікарі часто призначають пацієнтам з АГ препарати цієї фармакологічної групи. Проте високий попит на них серед відвідувачів аптеки скоріше за все пов’язаний з їх низькою ціною.
Серед інших препаратів першої лінії терапії АГ, представлених в аптеці у 2009 та 2010 роках, достатньо часто реалізовувались також антагоністи кальцію тривалої дії та діуретики. Препарати β-адреноблокаторів та антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ посідали переважно середні та останні місця у частотному рейтингу. Більшість комбінованих АГП, до складу яких входять препарати першої лінії терапії АГ, користувались помірним попитом серед населення.
Високу частоту продажу протягом двох років зафіксовано і для препаратів другої лінії терапії, які віддавна використовуються в терапії АГ і на сьогодні не є пріоритетними в терапії захворювання. Проте велика кількість реалізованих упаковок центрального α2-агоніста Клофеліну та алкалоїда раувольфії Раунатину вказує на те, що вони залишаються популярними серед населення. Особливо привертає увагу високий попит на два ТН клонідину (Клофелін-Дарниця та Клофелін-Здоров’я) з однаковою дозою, але різною кількістю таблеток в упаковці. За досліджуваний період на їх частку припало 5,39% (2009 рік) та 4,78% (2010 рік) від всіх проданих упаковок АГП в аптеці у зазначені періоди. По-перше, Клофелін – представник препаратів другої лінії терапії АГ, які останнім часом лікарі призначають менше; по-друге, він належить до рецептурних препаратів [10], але в нашій країні його можна придбати без рецепту і він часто використовується населенням не для зниження артеріального тиску. Тому виникає питання: «З якою метою його купували пацієнти в цій аптеці?».
Яке місце посіли розглянуті препарати-лідери за частотою реалізованих упаковок у структурі доходів аптеки від продажу АГП? За результатами АВС-аналізу, у 2009 році більшість з них не приносила аптеці значної виручки. Так, серед них до найбільш прибуткової для аптеки групи А увійшли тільки два препарати (Еналаприл-Здоров’я, Еналаприл Н.С.). Вони знаходились за рейтингом, відповідно, на середньому та одному з останніх місць у цій АВС-групі. Інші препарати були в середньоприбутковій групі В та малоприбутковій групі С. У 2010 році ситуація змінилась. Більшість препаратів-лідерів за частотою продажу були у групі А (окрім препарату Клофелін-Здоров’я), хоча, як і у 2009 році, – на середніх та останніх місцях у групі. Оскільки вартість їх упаковки зросла незначно у 2010 році, збільшення доходу аптеки від їх продажу можна пояснити підвищенням попиту серед населення.
Своєю чергою частота продажу препаратів-лідерів (ТОП-5), які давали найбільшу виручку аптеці (група А) (рисунок), знаходилась у 2009 році у діапазоні від 0,25 до 0,91%, а у 2010 році – від 0,25 до 0,65%. Більшість із них – одні й ті ж препарати першої лінії терапії: β-адреноблокатори – Таллітон (табл. 25 мг № 28) та Небілет (табл. 5 мг № 28); інгібітор АПФ Престаріум (табл. 8 мг № 30). Виключенням були у 2009 році β-адреноблокатор Корвітол (табл. 100 мг № 50), а у 2010 році – антагоніст кальцію тривалої дії Норваск (табл. 10 мг № 30), які входили до ТОП-5 тільки в один із досліджуваних років. Протягом двох років серед препаратів-лідерів за продажем у грошових одиницях був також новий АГП – інгібітор реніну Расілез (табл. 300 мг № 28). Всі препарати з ТОП-5 – іноземного виробництва, із середньою та високою вартістю упаковки (2009 рік – від 52,98 до 287,00 грн, 2010 рік – від 92,25 до 350,00 грн). І саме вартість упаковки забезпечила їм провідне місце в структурі доходів аптеки від продажу АГП і низький попит серед населення. Слід відзначити, що серед ТОП-5 лідерами за продажем у гривнях протягом двох років були інгібітор АПФ Престаріум («Servier», табл. 8 мг № 30) та інгібітор реніну Расілез («Novartis Pharma», табл. 300 мг № 28). Перший з них має найвищу вартість упаковки серед інгібіторів АПФ, представлених в аптеці (101,77 грн у 2009 році та 97,70 грн у 2010 році); другий– препарат з найвищою вартістю упаковки серед АГП з асортименту аптеки (287,00 грн у 2009 році та 350,00 грн у 2010 році. Тому високий прибуток, який отримує аптека від продажу цих препаратів, імовірно, пов’язаний з активною роботою медичних представників фармацевтичних фірм. До того ж інгібітор реніну Расілез належить до нових АГП, які не так давно з’явились на українському фармацевтичному ринку. Інші АГП з високою вартістю упаковки також мали низький рівень споживання серед населення.
Придбання більшості АГП пацієнтами в аптеці було доцільним та необхідним для терапії АГ, оскільки у 2009 році 93% ТН АГП з асортименту аптеки були наявні в Державному формулярі України, а в 2010 році – 94% (тобто мали індекс «V» за результатами VEN-аналізу). До них належать і всі препарати, які у 2009 та 2010 роках приносили аптеці найбільший прибуток, а також ті, що користувались високим попитом у населення.
Висновки
1. Асортимент АГП у досліджуваній аптеці протягом двох років включав достатню кількість препаратів першої лінії терапії АГ та комбінованих АГП, необхідну для проведення лікарями раціональної фармакотерапії захворювання відповідно до сучасних вимог. Більшість з них рекомендовано для лікування АГ Державним формуляром України. Торгові найменування АГП представлені в широкому діапазоні цін за упаковку, що дає можливість пацієнтам з різною платоспроможністю придбати лікарський засіб для зниження артеріального тиску.
2. Найчастіше протягом двох років в аптеці реалізовувались переважно вітчизняні генеричні АГП з низькою вартістю упаковки. Проте вони можуть відрізнятись від оригінальних препаратів за клінічною ефективністю, що може суттєво вплинути на результат лікування. З метою забезпечення раціональної фармакотерапії АГ і враховуючи, що в асортименті аптеки наявна тільки частина ТН АГП, представлених на фармацевтичному ринку України, доцільною є оптимізація асортименту АГП у цій аптеці на основі результатів АВС, VEN- та частотного аналізів.
Література:
1. Алискирен в лечении артериальной гипертензии у пациентов с ожирением // Здоров’я України. – 2011. – № 8 (261). – С. 21.
2. Артериальная гипертензия // Врачебный меридиан (научно-популярное приложение к журналу «Лекарь»). – 2008. – № 1. – С. 1-25.
3. Артериальная гипертензия: новые подходы к лечению // Еженедельник АПТЕКА. – 2010. – № 22 (743). – С. 10.
4. Державний формуляр лікарських засобів (другий випуск, 2010 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу до сайту: http://www.pharma-center.kiev.ua/view/formylar/.
5. Державний формуляр лікарських засобів / МОЗ України, Держ. Фармакол. Центр; за ред. В.Т. Чумака. – К.: МОРІОН. – 2009. – Вип. 1. – 1160 с.
6. Довідниково-пошукова система «Лікарські засоби» компанії «Моріон» (електронна версія, вересень 2009 року та вересень 2010 року).
7. Киричек Л.Т. Новые подходы к традиционной антигипертензивной терапии // Мистецтво лікування. – 2006. – № 9 (35). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до сайту: http://m-l.com.ua/?aid=933
8. Клинико-экономический анализ / [Воробьев П.А., Авксентьева М.В., Борисенко О.В. и др.]; под ред. П.А. Воробьева. – [3-е изд.]. – М.: Ньюдиамед, 2008. – 778 с.
9. Методика створення формулярів лікарських засобів (Наказ № 529 МОЗ України від 22.07.2009 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до сайту: http://www.pharma-center.kiev.ua.
10. Наказ МОЗ України № 1081 від 06.12.2010 р. «Про затвердження Переліку лікарських засобів, дозволених до застосування в Україні, які відпускаються без рецептів з аптек та їх структурних підрозділів» (нормативно-правовая информация) // Еженедельник АПТЕКА. – 2011. – № 2 (773). – С. 1-102.
11. Положення про Державний формуляр лікарських засобів [Електронний ресурс]. – Режим доступу до сайту: http://www.pharma-center.kiev.ua.
12. Рекомендації Української асоціації кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії: посібник до Національної програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії. – Четверте видання, виправлене і доповнене. – К., 2008. – 55 с.
/thumbs/widget_RFT2011_04_21_9abfaad1ce858eba7abdcd53604c9a3b.jpg)
/thumbs/widget_RFT2011_03_92e5f95fa6cbb282cb6ae68f861ff60a.jpg)
/thumbs/widget_RFT2011_02_96a985ad3475b615b4176c7c2a6eba65.jpg)
/thumbs/widget_RFT2011_01_07e9f2a1b57e3f5c817688d0a66ff8a0.jpg)
_1.gif){kind=link}