Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим з остеопорозом

Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України № 432 від 03.07.2006 р.

Шифр МКХ-10: М80-М82
Остеопороз – системне захворювання скелета, яке характеризується зменшенням кісткової маси, порушенням мікроархітектоніки кісткової тканини, що призводить до підвищення ламкості кісток і ризику переломів.

Умови, в яких повинна надаватися медична допомога
Хворі на остеопороз тяжкого ступеня з наявністю патологічних переломів підлягають стаціонарному лікуванню в спеціалізованих ортопедо-травматологічних відділеннях обласних чи міських лікарень. Пацієнти із підтвердженим денситометрично остеопорозом можуть знаходитися під наглядом лікарів ортопеда-травматолога, ревматолога за місцем проживання в районних поліклініках. При постменопаузальному остеопорозі обов’язковий нагляд гінеколога, ендокринолога.

Тривалість стаціонарного лікування
У спеціалізованих ортопедо-травматологічних відділеннях визначається локалізацією та тяжкістю патологічного перелому.

Діагностика
Денситометричні критерії (ВООЗ, 1994):
• норма – зміна мінеральної щільності кісток (МЩК) у межах одного стандартного відхилення (SD) від референтного значення, отриманого в результаті виміру МЩК в осіб молодого віку;
• остеопенія (зменшення кісткової маси) – зниження МЩК > 1 SD і < 2,5 SD від референтного значення;
• остеопороз – зниження МЩК > 2,5 SD від референтного значення;
• тяжкий остеопороз – зниження МЩК > 2,5 SD від референтного значення в поєднанні з одним або більше переломами кісток.
Рентгенологічні критерії:
1. Поява крупнопетлистої кісткової структури.
2. Розширення кістковомозкового каналу.
3. Витончення кортикального шару.
4. Спонгіозування кортикального шару.
5. Особлива чіткість контурів кортикального шару навколо всієї кістки.
Лабораторні критерії:
Рівень кальцію, фосфору, лужної фосфатази (особливо її кісткового ізоферменту) і гідроксипроліну, тартратрезистентної кислої фосфатази.

Лікування
1. Застосування препаратів кальцію.
2. Призначення вітамінів групи D (D₂, D₃).
3. Застосування базисних антиостеопоротичних засобів.
Основні принципи профілактичних і лікувальних заходів при вторинному остеопенічному синдромі на тлі ревматичних захворювань, у тому числі зумовленому фармакотерапією:
1. Контроль активності аутоімунного запального процесу; підтримання тривалої ремісії захворювання.
2. Призначення якомога нижчих доз глюкокортикостероїдів (ГКС) і скорочення терміну їх використання.
3. Застосування препаратів із незначно вираженим остеопоротичним ефектом, а також зміна способу їх уведення: при ревматичних захворюваннях найкраще чергування перорального прийому з парентеральним, у тому числі періартикулярним тощо.
4. Використання пульс-терапії, що менше впливає на процеси ремоделювання, ніж постійний прийом ГКС.
5. Зниження негативного впливу інших факторів розвитку остеопорозу – паління, зловживання алкоголем, малорухомого способу життя, тривалого голодування тощо.
6. Своєчасне лікування супутньої патології, що впливає на кістковий метаболізм: гіпертиреоїдизму, гіперпаратиреоїдизму, ураження нирок і системи крові тощо.
7. Збереження і підтримання позитивного кальцієвого балансу (дієта, додатковий прийом препаратів кальцію в поєднанні з вітаміном D або його активними метаболітами).
8. Призначення пацієнтам з вираженою остеопенією або остеопорозом базисних антиостеопоротичних препаратів.
9. За відсутності протипоказань у жінок у постменопаузальний період – препарати замісної гормональної терапії; у передменопаузальний період при порушеннях оваріально-менструального циклу – контроль 17β-естрадіолу і, за необхідності, препарати замісної гормонотерапії, в тому числі андрогени, з урахуванням гормонального профілю.
10. У чоловіків – контроль рівня тестостерону, за необхідності – замісна терапія андрогенами.
11. Проведення контрольного денситометричного обстеження ревматологічних хворих, котрі мають підвищений ризик розвитку остеопорозу, а також пацієнтів, яким планується призначення ГКС (які знаходяться на ГКС-терапії).
12. Щорічний денситометричний контроль показників мінеральної насиченості та мінеральної щільності кісткової тканини у хворих на ревматичні захворювання із загрозою розвитку остеопенії або вже за наявності зниження кісткової маси в поєднанні з контролем лабораторних маркерів метаболізму.
Критерії ефективності та очікувані результати лікування:
1. Відсутність нових патологічних переломів.
2. Нормалізація чи зростання показників мінеральної насиченості та мінеральної щільності кісткової тканини за даними кісткової денситометрії.