Вміст вітаміну D – важливий показник стану здоров’я жінок у період менопаузи
pages: 35-38
Зміст статті:
- Що таке вітамін D?
- Які функції виконує вітамін D?
- Як проявляється недостатність вітаміну D?
- Яким є нормальний вміст вітаміну D?
- Чому варто визначати вміст вітаміну D у жінок у період менопаузи?
Що таке вітамін D?
вгоруТермін «вітамін D» об’єднує групу біологічно активних речовин: ергокальциферол (вітамін D2), холекальциферол (вітамін D3) та їх похідні. Вітамін D2 синтезують рослини і гриби під дією ультрафіолетових променів. До людського організму він потрапляє лише з їжею. Вітамін D3 синтезується в організмі людини під впливом сонячного світла (в основному при дії на шкіру ультрафіолетових променів спектрів А і В). Незначна кількість вітаміну D3 надходить із їжею тваринного походження.
Вітамін D, що надходить до організму з продуктами харчування, а також утворюється при перебуванні на сонці, біологічно інертний. Для активації та перетворення на активну форму D-гормону (1,25(ОН)2D; 1,25-дигідроксивітамін D; кальцитріол) він повинен пройти два процеси гідроксилювання. Перший етап відбувається в печінці і перетворює вітамін D на 25-гідроксивітамін D (25(OH)D; кальцидіол). Другий етап гідроксилювання відбувається переважно в нирках (за участю ферменту CYP27B1 – 1α-гідроксилази), і його результатом є синтез фізіологічно активного D-гормону.
Оцінку статусу вітаміну D слід проводити шляхом визначення рівня 25(OH)D у сироватці крові.
Які функції виконує вітамін D?
вгоруЗагальновідомо, що вітамін D необхідний для регуляції мінерального обміну, нормального розвитку та функціонування кісткової тканини, оскільки головна його функція – забезпечення всмоктування кальцію та фосфору із продуктів харчування в тонкому кишечнику. Є також дані про його вплив на вуглеводний, ліпідний обмін та імунний статус.
Але роль вітаміну D в організмі набагато різноманітніша. Він необхідний для контролю багатьох процесів у нормі та патології:
- регуляції розмноження клітин, їх диференціації, проліферації й апоптозу;
- процесів обміну речовин;
- нервово-м’язової провідності;
- стимуляції синтезу гормонів.
Фактично у кожному типі тканини є рецептори для прояву дії кальцитріолу: β-клітинах підшлункової залози, серці, легенях, головному мозку, скелетних м’язах, товстому кишечнику, шлунку, плаценті, молочних залозах, передміхуровій залозі, гонадах, лімфоїдній тканині та імунокомпетентних клітинах. Окрім того, метаболіти вітаміну D проявляють фізіологічний ефект на рівні геному шляхом, близьким до дії стероїдних гормонів.
Як проявляється недостатність вітаміну D?
вгоруНедостатність вітаміну D (вміст 25(OH)D у сироватці крові < 30 нг/мл1) є загальносвітовою проблемою. За даними різних авторів, від половини до 80% людства потерпають від недостатності вітаміну D. Наприклад, поширеність рівнів менше 30 нг/мл у жінок у постменопаузі становить 50% у Таїланді і Малайзії, 75% у США, 74-83,2% у Росії, 90% в Японії і Південній Кореї. Виражений дефіцит вітаміну D, який визначається рівнем менше 10 нг/мл, дуже поширений на Близькому Сході і в Південній Азії, де середні рівні коливаються від 4 до 12 нг/мл.
1 Референтні значення, прийняті в лабораторіях Сінево: дорослі: 30,0-50,0 нг/мл; ризик дефіциту: < 10,0 нг/мл; ризик недостатнього споживання: < 30,0 нг/мл.
В Україні дефіцит та недостатність вітаміну D теж становлять серйозну проблему. За даними дослідження В.В. Поворознюка зі співавт. (2011) з участю 1575 жителів України віком 20-95 років, які не приймали препаратів кальцію та вітаміну D протягом останніх 6 місяців (переважно жінки – 86,3%, середній вік 58,61 ± 0,37 року; середній вік чоловіків – 54,93 ± 1,09 року; р < 0,001) (рис. 1):
- лише 4,6% жителів України мали 25(ОН)D у сироватці крові у межах норми;
- у 13,6% виявлено недостатність вітаміну D;
- у 81,8% – дефіцит вітаміну D:
- у 37,3% осіб – тяжка форма дефіциту (вміст 25(ОН)D нижче 25 нмоль/л);
- у 12,2% осіб – уміст 25(ОН)D нижче рівня, який може дослідити апарат.
Низькі рівні вмісту вітаміну D пов’язані з підвищеним ризиком розвитку серйозних патологій: остеопорозу, захворювань серцево-судинної і нервової системи, цукрового діабету, автоімунних захворювань, пухлин. У таблиці 1 наведено роль вітаміну D у патогенезі деяких поширених захворювань.
Таблиця 1. Роль вітаміну D у патогенезі деяких захворювань
Патологія |
Роль вітаміну D |
Остеопороз |
На остеопороз страждають від третини до половини усіх жінок у постменопаузі. Найчастіше першими клінічними проявами остеопорозу є його ускладнення – низькоенергетичні малотравматичні переломи. Дефіцит естрогенів призводить до підвищення рівня ІЛ-6 і збільшення експресії рецепторів до ІЛ-6 на остеобластах. ІЛ-6 стимулює остеокластогенез як опосередковано (через остеобласти), так і безпосередньо діючи на остеокласти, що призводить до втрати кісткової тканини. Окрім того, дефіцит естрогенів посилює апоптоз остеоцитів. Естрогени впливають також на синтез активної форми вітаміну D – кальцитріолу, а через нього – на метаболізм кісткової тканини. Результати мета-аналізів рандомізованих контрольованих досліджень свідчать про позитивний взаємозв’язок нормального вмісту вітаміну D та профілактики переломів. Частково це пов’язано зі зменшенням падінь. Не з’ясовано остаточно, чи корисна дія вітаміну D на кісткову тканину, зумовлена виключно здатністю кальцитріолу забезпечувати достатній рівень кальцію та фосфату через сприяння їх поглинанню в кишечнику, чи кальцитріол також діє безпосередньо на хрящову та кісткову тканини. Однак дані, отримані на тваринних моделях, свідчать на користь того, що вітамін D має прямий і непрямий вплив на розвиток і ремоделювання кісток. Це має важливе клінічне значення для запобігання рахіту при формуванні скелета та остеопорозу й переломам у осіб літнього віку |
Цукровий діабет, ожиріння, метаболічний синдром |
Про важливу роль вітаміну D у функціонуванні підшлункової залози свідчить наявність високоафінного рецептора до кальцитріолу в ядрах β-клітин, через взаємодію з яким він підвищує активність клітин та індукує їх морфологічні зміни. Доведено, що кальцитріол регулює рівень глюкози у крові. Зміни ліпідних компонентів мембран на тлі D-гіповітамінозу ведуть до порушення зв’язування інсуліну з рецепторними білками. Крім того, дефіцит вітаміну D пов’язаний з інсулінорезистентністю. Клінічні випробування з участю хворих на цукровий діабет та осіб із предіабетичним станом показали, що препарати вітаміну D поліпшували перебіг або запобігали розвитку діабету. Встановлено, що діти, які народилися від матерів із низьким рівнем кальцидіолу, частіше хворіють на цукровий діабет 1-го типу. У осіб із ожирінням, які мають більше шансів на розвиток цукрового діабету та метаболічного синдрому, зазвичай нижче рівень кальцидіолу. Адипоцити експресують гормон до вітаміну D, а кальцитріол сприяє підвищенню ліпогенезу та зниженню ліполізу. Встановлено, що дефіцит вітаміну D – поширене явище у жінок із СПКЯ, які мають надмірну масу тіла чи ожиріння. Є дані про зворотний зв’язок між рівнем вітаміну D у плазмі крові та інсулінорезистентністю у жінок зі СПКЯ |
Діабетична нефропатія |
Вітамін D є потужним негативним ендокринним регулятором експресії реніну. Доведено, що дефіцит вітаміну D є фактором ризику прогресування патології нирок. Важливим аспектом плейотропної дії вітаміну D є взаємодія з компонентами ренін-ангіотензинової системи. Комбінований вплив блокаторів ангіотензинових рецепторів 1-го типу і аналогів вітаміну D сприяв нівелюванню молекулярних і клінічних маркерів діабетичної нефропатії, зниженню протеїнурії, нормалізації артеріального тиску |
Міопатії |
Дефіцит вітаміну D призводить до міопатії. Це може проявлятися м’язовою слабкістю, особливо у проксимальних групах м’язів, труднощами при ходьбі, підтримці рівноваги і схильністю до падінь, що закономірно збільшує ризик переломів, особливо в осіб літнього віку |
Онкологічна патологія |
Відомо про збільшення ризику раку молочної залози, товстого кишечника, простати, ендометрію, яєчників, стравоходу, шлунка, підшлункової залози, сечового міхура, нирок, лімфоми Ходжкіна й неходжкінських лімфом на тлі дефіциту вітаміну D. Показано значуще зниження загального онкологічного ризику серед здорових жінок у постменопаузі, які отримували лікування вітаміном D і кальцієм, у порівнянні з плацебо протягом тривалого періоду спостереження. Оптимальними рівнями вітаміну D у сироватці крові для профілактики онкологічних захворювань, за даними досліджень, є 40-60 нг/мл |
Когнітивні порушення |
За даними досліджень, нормальний вміст вітаміну D запобігає розвитку хвороби Альцгеймера та інших форм деменції у літніх пацієнтів. Рецептори до вітаміну D широко представлені у всіх відділах головного мозку, впливають на когнітивні функції гіпокампу. Вітамін D сприяє фагоцитозу амілоїдних бляшок, регуляції нейротрофінів; за низьких рівнів вітаміну D ризик зниження когнітивної функції та деменції підвищується |
Серцево-судинні захворювання |
Рецептори до вітаміну D виявлено у міоцитах і фібробластах міокарда. Тяжкий дефіцит вітаміну D у людини пов’язаний із кардіоміопатією, а в ряді масштабних епідеміологічних досліджень встановлено зв’язок підвищеного ризику серцево-судинних захворювань зі зниженням рівня кальцидіолу |
Полікістоз яєчників |
Порушення D-вітамінного статусу в організмі жінки призводить до порушень менструальної функції, статевого дозрівання, бере участь у розвитку СПКЯ, передчасному виснаженні яєчників. Це дає підстави рекомендувати визначення рівня вітаміну D у плазмі крові для вчасного виявлення та корекції гіповітамінозного стану у жінок із зазначеною патологією. Є дані про зв’язок між рівнями вітаміну D та різними симптомами СПКЯ, включаючи резистентність до інсуліну, безпліддя та гірсутизм |
Примітки: ІЛ – інтерлейкін; СПКЯ – синдром полікістозних яєчників.
Яким є нормальний вміст вітаміну D?
вгоруРівні вмісту вітаміну D визначають згідно із запропонованою на Міжнародній науково-практичній конференції 2012 р. у Варшаві класифікацією (табл. 2).
Таблиця 2. Клінічні прояви різних рівнів вмісту вітаміну D (адаптовано за P. Płudowski et al., 2013; Т.Ф. Татарчук зі співавт., 2015)
Класифікація стану |
Рівень вітаміну D, нг/мл (нмоль/л) |
Клінічні прояви, потреба в корекції |
Дефіцит |
< 20 (< 50) |
Підвищений ризик втрати кісткової тканини, падінь і переломів; вимагає медикаментозної терапії |
Субоптимальний рівень |
20-30 (50-75) |
Низький ризик втрати кісткової тканини, нейтральний вплив на падіння та переломи; вимагає помірного збільшення добової дози вітаміну D |
Оптимальний рівень (цільовий статус) |
30-50 (75-125) |
Оптимальне запобігання втратам кісткової тканини, зниження ризику падінь і переломів; схеми призначення й дози препаратів вітаміну D слід зберегти незмінними |
Високий вміст |
50-100 (125-250) |
При нижньому рівні дози препаратів можна не змінювати, при верхній вказаній межі – помірно знижувати |
Небезпечний рівень |
> 100 (> 250) |
Гіперкальціємія, гіперкальціурія; небезпечно для загального стану здоров’я та вимагає зниження/припинення додаткового прийому вітаміну D, доки рівень не знизиться до цільового |
Токсичний рівень |
> 200 (> 500) |
Необхідно припинити прийом препаратів вітаміну D до досягнення цільового рівня; пацієнти можуть потребувати медичного втручання, корекції токсичного ефекту |
Чому варто визначати вміст вітаміну D у жінок у період менопаузи?
вгоруЯк уже зазначалося, дефіцит вітаміну D має характер пандемії. Особливо поширений він у країнах, де через географічне положення кількість сонячних днів відносно невелика (до них належить і Україна). Відіграють також роль неадекватне надходження вітаміну D з їжею, порушення його всмоктування, зростання потреб у вітаміні та підвищення його деградації.
Дефіцит вітаміну D, перш за все, веде до порушення кальцій-фосфорного обміну, що позначається на стані кісткової тканини. Нестача вітаміну D призводить до мобілізації кальцію зі скелета, підвищення активності остеобластів, зниження мінеральної щільності кісток, остеопенії та остеопорозу. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2015 р. 46% жіночого населення планети становили жінки віком від 45 років, для яких проблема остеопорозу є надзвичайно гострою через дефіцит естрогенів. Естрогени впливають на синтез кальцитріолу і через нього – на кістковий обмін. У нашій країні, за даними 2011 р. (В.В. Поворознюк, Н.В. Григорьева), із 24,6 млн жінок більше половини становили жінки перехідного та постменопаузального віку: 9,8 млн від 50 років, 6,2 млн – від 60 років. Тож зрозуміло, що проблема набула надзвичайних масштабів.
Нині дефіцит вітаміну D відносять до першої групи факторів ризику розвитку остеопорозу та переломів (рівень доказів А). Крім того, доведено, що дефіцит вітаміну D може впливати на розвиток імунних та аутоімунних захворювань, серцево-судинної патології, порушень метаболізму та ракових захворювань. Аналіз вмісту вітаміну D у сироватці крові (зазвичай визначають вміст загального вітаміну D, тобто D2 + D3) дозволить показати, чи достатнім є його рівень, чи здатен організм засвоювати його з продуктів харчування. За недостатності вітаміну D буде призначено лікування, при якому також необхідно періодично контролювати його рівень, щоб переконатися в ефективності терапії. Усуненню дефіциту вітаміну D сприяє перебування під сонячним промінням, вживання достатньої кількості харчових продуктів, багатих на цей вітамін (зокрема печінки тріски, морської риби, яєчного жовтка, молочних продуктів), та вітамінних препаратів.
Алгоритм діагностики і корекції дефіциту вітаміну D наведено на рисунку 2.
Підготовлено за матеріалами:
1. Дефицит витамина D у взрослых: диагностика, лечение и профилактика. Клинические рекомендации. – Российская ассоциация эндокринологов. ФГБУ «Эндокринологический научный центр» Министерства здравоохранения Российской Федерации. – 2015. – 75 с.
2. Комісаренко Ю.І. Дефіцит вітаміну D і його роль у розвитку порушень обміну речовин за цукрового діабету. – Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. – 2013. – № 3 (44). – С. 69-74.
3. Поворознюк В.В., Балацька Н.І., Муц В.Я., Вдовіна О.А. Дефіцит та недостатність вітаміну D у жителів України. – Боль. Суставы. Позвоночник. – 2011. – 4 (04). Режим доступу: http://www.mif-ua.com/archive/article/27747
4. Поворознюк В.В., Григорьева Н.В. Менопауза и остеопороз. – Репродуктивная эндокринология. – 2012. – № 2 (4). – С. 40-47.
5. Татарчук Т.Ф., Булавенко О.В., Капшук І.М., Тарнопольська В.О. Недостатність вітаміну D у ґенезі порушень репродуктивного здоров’я. – Український медичний часопис. – 2015. – 5 (109). Режим доступу: http://www.umj.com.ua/article/90386/nedostatnist-vitaminu-d-v-genezi-porushen-reproduktivnogo-zdorov-ya
6. Bikle D.D. Vitamin D Metabolism, Mechanism of Action, and Clinical Applications. Chem Biol. 2014; 21 (3): 319-329.
7. Bentesa C.M., Resendea M., Miranda H. et al. Can Vitamin D supplementation alone effective to increase a physical fitness levels in post-menopausal women with metabolic disorders? Diabetes & Metabolic Syndrome: Clinical Research & Reviews. 2017. doi: 10.1016/j.dsx.2017.08.010. [Epub ahead of print].
8. Płudowski P., Karczmarewicz E., Bayer M. et al. Методичні рекомендації з лікування та профілактики дефіциту вітаміну D у населення країн Центральної Європи: рекомендовані дози препаратів вітаміну D для здорової популяції та груп ризику. – Боль. Суставы. Позвоночник. – 2013. – 3 (11). Режим доступу: http://www.mif-ua.com/archive/article/37585
9. Rahsepar M., Mahjoub S., Esmaeilzadeh S. et al. Evaluation of vitamin D status and its correlation with oxidative stress markers in women with polycystic ovary syndrome. Int J Reprod BioMed. 2017; 15 (6): 345-350.