1. Рациональная статинотерапия: точка зрения

   В.И. Волков, А.С. Исаева

2. Рецептори до гістаміну та ефекти їхньої активації

   О.М. Радченко

3. Необхідний мінімум знань із клінічної фізіології водно‑електролітного обміну

   О.А. Галушко

4. Дегідратаційний синдром: класифікація, клініка, інфузійна терапія

   С.М. Недашківський, О.А. Голубовська, О.А. Галушко

5. Ресвератрол – эликсир молодости и защита от рака?

6. Вміст вітаміну D – важливий показник стану здоров’я жінок у період менопаузи

7. Проблема лікування неускладненого циститу у практиці сімейного лікаря

8. Оптимизация патогенетической терапии у пациентов с ХОЗЛ в сочетании с ИБС

   Е.О. Крахмалова, Ю.Е. Харченко, А.Ю. Токарева

9. Эффективность и безопасность терапии L‑карнитином при хронической сердечной недостаточности: мета‑анализ результатов рандомизированных контролируемых исследований

10. Інфекційна діарея: як діагностувати і лікувати згідно з доказовими даними?

Зміст статті:

• Що таке вітамін D?
• Які функції виконує вітамін D?
• Як проявляється недостатність вітаміну D?
• Яким є нормальний вміст вітаміну D?
• Чому варто визначати вміст вітаміну D у жінок у період менопаузи?

Що таке вітамін D?

Термін «вітамін D» об’єднує групу біологічно активних речовин: ергокальциферол (вітамін D₂), холекальциферол (вітамін D₃) та їх похідні. Вітамін D₂ синтезують рослини і гриби під дією ультрафіолетових променів. До людського організму він потрапляє лише з їжею. Вітамін D₃ синтезується в організмі людини під впливом сонячного світла (в основному при дії на шкіру ультрафіолетових променів спектрів А і В). Незначна кількість вітаміну D₃ надходить із їжею тваринного походження.

Вітамін D, що надходить до організму з продуктами харчування, а також утворюється при перебуванні на сонці, біологічно інертний. Для активації та перетворення на активну форму D-гормону (1,25(ОН)₂D; 1,25-дигідроксивітамін D; кальцитріол) він повинен пройти два процеси гідроксилювання. Перший етап відбу­вається в печінці і перетворює вітамін D на 25-гідроксивітамін D (25(OH)D; кальцидіол). Другий етап гідроксилювання відбувається переважно в нирках (за участю ферменту CYP27B1 – 1α-гідроксилази), і його результатом є синтез фізіологічно активного D-гормону.

Оцінку статусу вітаміну D слід проводити шляхом визначення рівня 25(OH)D у сироватці крові.

Які функції виконує вітамін D?

Загальновідомо, що вітамін D необхідний для регуляції мінерального обміну, нормального розвитку та функціонування кісткової тканини, оскільки головна його функція – забезпечення всмоктування кальцію та фосфору із продуктів харчування в тонкому кишечнику. Є також дані про його вплив на вуглеводний, ліпідний обмін та імунний статус.

Але роль вітаміну D в організмі набагато різноманітніша. Він необхідний для контролю багатьох процесів у нормі та патології:

• регуляції розмноження клітин, їх диференціації, проліферації й апоптозу;
• процесів обміну речовин;
• нервово-м’язової провідності;
• стимуляції синтезу гормонів.

Фактично у кожному типі тканини є рецептори для прояву дії кальцитріолу: β-клітинах підшлункової залози, серці, легенях, головному мозку, скелетних м’язах, товстому кишечнику, шлунку, плаценті, молочних залозах, передміхуровій залозі, гонадах, лімфоїдній тканині та імунокомпетентних клітинах. Окрім того, метаболіти вітаміну D проявляють фізіологічний ефект на рівні геному шляхом, близьким до дії стероїдних гормонів.

Як проявляється недостатність вітаміну D?

Недостатність вітаміну D (вміст 25(OH)D у сироватці крові < 30 нг/мл¹) є загальносвітовою проблемою. За даними різних авторів, від половини до 80% людства потерпають від недостатності вітаміну D. Наприклад, поширеність рівнів менше 30 нг/мл у жінок у постменопаузі становить 50% у Таїланді і Малайзії, 75% у США, 74-83,2% у Росії, 90% в Японії і Південній Кореї. Виражений дефіцит вітаміну D, який визначається рівнем менше 10 нг/мл, дуже поширений на Близькому Сході і в Південній Азії, де середні рівні коливаються від 4 до 12 нг/мл.

¹ Референтні значення, прийняті в лабораторіях Сінево: дорослі: 30,0-50,0 нг/мл; ризик дефіциту: < 10,0 нг/мл; ризик недостатнього споживання: < 30,0 нг/мл.

Рисунок 1. Частота недостатності та дефіциту вітаміну D у жителів України (за даними В.В. Поворознюка зі співавт., 2011)

 

Рисунок 1. Частота недостатності та дефіциту вітаміну D у жителів України (за даними В.В. Поворознюка зі співавт., 2011)

В Україні дефіцит та недостатність вітаміну D теж становлять серйозну проблему. За даними дослідження В.В. Поворознюка зі співавт. (2011) з участю 1575 жителів України віком 20-95 років, які не приймали препаратів кальцію та вітаміну D протягом останніх 6 місяців (переважно жінки – 86,3%, середній вік 58,61 ± 0,37 року; середній вік чоловіків – 54,93 ± 1,09 року; р < 0,001) (рис. 1):

• лише 4,6% жителів України мали 25(ОН)D у сироватці крові у межах норми;
• у 13,6% виявлено недостатність вітаміну D;
• у 81,8% – дефіцит вітаміну D:
• у 37,3% осіб – тяжка форма дефіциту (вміст 25(ОН)D нижче 25 нмоль/л);
• у 12,2% осіб – уміст 25(ОН)D нижче рівня, який може дослідити апарат.

Низькі рівні вмісту вітаміну D пов’язані з підвищеним ризиком розвитку серйозних патологій: остеопорозу, захворювань серцево-судинної і нервової системи, цукрового діабету, автоімунних захворювань, пухлин. У таблиці 1 наведено роль вітаміну D у патогенезі деяких поширених захворювань.

Яким є нормальний вміст вітаміну D?

Рівні вмісту вітаміну D визначають згідно із запропонованою на Міжнародній науково-практичній конференції 2012 р. у Варшаві класифікацією (табл. 2).

Чому варто визначати вміст вітаміну D у жінок у період менопаузи?

Як уже зазначалося, дефіцит вітаміну D має характер пандемії. Особливо поширений він у країнах, де через географічне положення кількість сонячних днів відносно невелика (до них належить і Україна). Відіграють також роль неадекватне надходження вітаміну D з їжею, порушення його всмоктування, зростання потреб у вітаміні та підвищення його деградації.

Дефіцит вітаміну D, перш за все, веде до порушення кальцій-фосфорного обміну, що позначається на стані кісткової тканини. Нестача вітаміну D призводить до мобілізації кальцію зі скелета, підвищення активності остеобластів, зниження мінеральної щільності кісток, остеопенії та остеопорозу. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2015 р. 46% жіночого населення планети становили жінки віком від 45 років, для яких проблема остеопорозу є надзвичайно гострою через дефіцит естрогенів. Естрогени впливають на синтез кальцитріолу і через нього – на кістковий обмін. У нашій країні, за даними 2011 р. (В.В. Поворознюк, Н.В. Григорьева), із 24,6 млн жінок більше половини становили жінки перехідного та постменопаузального віку: 9,8 млн від 50 років, 6,2 млн – від 60 років. Тож зрозуміло, що проблема набула надзвичайних масштабів.

Нині дефіцит вітаміну D відносять до першої групи факторів ризику розвитку остеопорозу та переломів (рівень доказів А). Крім того, доведено, що дефіцит вітаміну D може впливати на розвиток імунних та аутоімунних захворювань, серцево-судинної патології, порушень метаболізму та ракових захворювань. Аналіз вмісту вітаміну D у сироватці крові (зазвичай визначають вміст загального вітаміну D, тобто D₂ + D₃) дозволить показати, чи достатнім є його рівень, чи здатен організм засвоювати його з продуктів харчування. За недостатності вітаміну D буде призначено лікування, при якому також необхідно періодично контролювати його рівень, щоб переконатися в ефективності терапії. Усуненню дефіциту вітаміну D сприяє перебування під сонячним промінням, вживання достатньої кількості харчових продуктів, багатих на цей вітамін (зокрема печінки тріски, морської риби, яєчного жовтка, молочних продуктів), та вітамінних препаратів.

Алгоритм діагностики і корекції дефіциту вітаміну D наведено на рисунку 2.

Рисунок 2. Приблизний алгоритм діагностики дефіциту вітаміну D у жінок після 45 років (адаптовано за P. Płudowski et al., 2013)

 

Рисунок 2. Приблизний алгоритм діагностики дефіциту вітаміну D у жінок після 45 років (адаптовано за P. Płudowski et al., 2013)

Підготовлено за матеріалами:

1. Дефицит витамина D у взрослых: диагностика, лечение и профилактика. Клинические рекомендации. – Российская ассоциация эндокринологов. ФГБУ «Эндокринологический научный центр» Министерства здравоохранения Российской Федерации. – 2015. – 75 с.

2. Комісаренко Ю.І. Дефіцит вітаміну D і його роль у розвитку порушень обміну речовин за цукрового діабету. – Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. – 2013. – № 3 (44). – С. 69-74.

3. Поворознюк В.В., Балацька Н.І., Муц В.Я., Вдовіна О.А. Дефіцит та недостатність вітаміну D у жителів України. – Боль. Суставы. Позвоночник. – 2011. – 4 (04). Режим доступу: http://www.mif-ua.com/archive/article/27747

4. Поворознюк В.В., Григорьева Н.В. Менопауза и остеопороз. – Репродуктивная эндокринология. – 2012. – № 2 (4). – С. 40-47.

5. Татарчук Т.Ф., Булавенко О.В., Капшук І.М., Тарнопольська В.О. Недостатність вітаміну D у ґенезі порушень репродуктивного здоров’я. – Український медичний часопис. – 2015. – 5 (109). Режим доступу: http://www.umj.com.ua/article/90386/nedostatnist-vitaminu-d-v-genezi-porushen-reproduktivnogo-zdorov-ya

6. Bikle D.D. Vitamin D Metabolism, Mechanism of Action, and Clinical Applications. Chem Biol. 2014; 21 (3): 319-329.

7. Bentesa C.M., Resendea M., Miranda H. et al. Can Vitamin D supplementation alone effective to increase a physical fitness levels in post-menopausal women with metabolic disorders? Diabetes & Metabolic Syndrome: Clinical Research & Reviews. 2017. doi: 10.1016/j.dsx.2017.08.010. [Epub ahead of print].

8. Płudowski P., Karczmarewicz E., Bayer M. et al. Методичні рекомендації з лікування та профілактики дефіциту вітаміну D у населення країн Центральної Європи: рекомендовані дози препаратів вітаміну D для здорової популяції та груп ризику. – Боль. Суставы. Позвоночник. – 2013. – 3 (11). Режим доступу: http://www.mif-ua.com/archive/article/37585

9. Rahsepar M., Mahjoub S., Esmaeilzadeh S. et al. Evaluation of vitamin D status and its correlation with oxidative stress markers in women with polycystic ovary syndrome. Int J Reprod BioMed. 2017; 15 (6): 345-350.