сховати меню

Конгрес Європейського кардіологічного товариства (Мюнхен, 2018) – підсумки визначного форуму


сторінки: 47-50

 

З 25 по 29 серпня 2018 р. конгрес-центр Messe міста Мюнхена, Німеччина, був місцем проведення чергової щорічної зустрічі фахівців із кардіології – Конгресу Європейського кардіологічного товариства (European Society of Cardiology, ESC), який має статус однієї з найважливіших подій у медичному світі. Майже 33 тисячі медичних працівників із 156 країн зустрілися, щоб послухати доповіді про новітні досягнення в галузі серцево-судинної медицини, обмінятися досвідом, узяти участь у роботі 587 сесій і симпозіумів. Тож за масштабом цей захід правильніше називати всесвітнім.

Протягом 5 днів було опубліковано 4500 тез доповідей на 500 експертних сесіях, що охопили 400 тем кардіології, представлено дані 92 найновіших досліджень.

Традиційно найбільшу увагу привертали сесії у формі «прямих ліній» (Hot Line). Цього року відбулося 5 таких сесій, де були представлені найновіші дані нових масштабних рандомізованих досліджень із різних напрямів кардіології:

  • ARRIVE (застосування аспірину для зменшення ризику первинних судинних подій) – було показано, що ацетилсаліцилова кислота в дозі 100 мг у 12 546 пацієнтів помірного ризику не давала переваг у первинній профілактиці серцево-судинних ускладнень;
  • ASCEND (дослідження ефективності аспірину та ω-3 жирних кислот для первинної серцево-судинної профілактики) – у 15 480 хворих на цукровий діабет вивчали вплив тривалого регулярного прийому ω-3 поліненасичених жирних кислот (1 г на добу) при первинній профілактиці; не виявлено впливу на частоту розвитку серцево-судинних подій та онкозахворювань, а також на загальну смертність таких пацієнтів; на основі цих результатів буде внесено зміни до чинних рекомендацій;

     

  • COMMANDER HF (порівняння ефективності ривароксабану та плацебо у осіб із серцевою недостатністю та ішемічною хворобою серця після епізоду декомпенсованої серцевої недостатності) – показано, що прийом ривароксабану в дозі 2,5 мг двічі на добу на додаток до стандартної терапії у пацієнтів із серцевою недостатністю без фібриляції передсердь не впливав на частоту смертності від усіх причин, розвиток інфаркту міокарда та інсульту;
  • GLOBAL LEADERS TRIAL (порівняння ефективності 1-місячної терапії аспірином із подальшою 24-місячною терапією тікагрелором та 12-місячної подвійної антитромбоцитарної терапії (аспірин плюс тікагрелор/клопідогрель)) – за даними дослідження, довгострокова антитромбоцитарна монотерапія після стентування не є ефективнішою, ніж стандартна подвійна антиагрегантна терапія, для зниження ризику смерті або серцевого нападу;
  • PURE (зв’язок між якістю дієти та ризиком серцево-судинних захворювань і смертності) – у дослідженні з участю понад 218 тис. осіб із більш ніж 50 країн було підтверджено позитивний вплив дієти для запобігання серцево-судинним захворюванням і смертності.

Професор Стефан Ахенбах (Stephan Achenbach), голова Комітету з розробки програми Конгресу, зазначив: «Масштабні клінічні випробування, про які доповідали на Конгресі ESC 2018, відображають зростаючу репутацію нашої зустрічі як місця для отримання новітніх даних у кардіології. Результати багатьох досліджень, представлених у Мюнхені, вплинуть на клінічну практику і можуть привести до оновлень рекомендацій у майбутньому».

 

У ході конгресу обговорювалися також нові рекомендації Європейського товариства кардіологів:

  • Рекомендації з артеріальної гіпертензії Європейського товариства кардіологів та Європейського товариства артеріальної гіпертензії (ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension, 2018);
  • Рекомендації Європейського товариства кардіологів із лікування синкопе (ESC Guidelines for the diagnosis and mana­gement of syncope, 2018);
  • Рекомендації Європейського товариства кардіологів щодо ведення кардіоваскулярних захворювань під час вагітності (ESC Guidelines for the management of cardio­vascular diseases during pregnancy, 2018);
  • Рекомендації Європейського товариства кардіологів та Європейської Асоціації кардіоторакальної хірургії (ESC/EACTS Guidelines on myocardial revascularization, 2018);
  • Четверте універсальне визначення інфаркту міокарда (Fourth universal definition of myocardial infarction, 2018).

У своїй доповіді, присвяченій оновленим версіям рекомендацій, професор Стефан Віндекер (Stephan Windecker, Бернський університет, Швейцарія) зазначив: «Зміни, внесені до Рекомендацій ESC 2018 р., зробили їх набагато лаконічнішими; тепер ними набагато легше користуватися завдяки широкому використанню графіків та рисунків».

 

Нові рекомендації щодо артеріальної гіпертензії (АГ) торкнулися багатьох ключових позицій: встановлення діагнозу, ініціації лікування, цільових рівнів артеріального тиску (АТ). Тепер діагностика АГ має ґрунтуватися на даних повторних офісних вимірів АТ і амбулаторного/домашнього моніторування (клас рекомендації I). Рекомендовано розпочинати фармакотерапію АГ вже у пацієнтів із АГ I ступеня з низьким/помірним ризиком за умови, якщо АГ зберігається після модифікації способу життя (клас I), а також у літніх хворих (віком від 65 до 80 років), якщо систолічний АТ у межах I ступеня (140-159 мм рт. ст.) і пацієнти добре переносять лікування (клас I). Первинний цільовий рівень АТ для всіх пацієнтів становить < 140/90 мм рт. ст. за умови доброї переносимості лікування (клас I). Розпочинати антигіпертензивну терапію рекомендовано з комбінації двох препаратів в одній таблетці (за деякими винятками). Основні класи препаратів для лікування більшості пацієнтів з АГ, як і раніше, – інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту або блокатори рецепторів ангіотензину-II в комбінації з блокаторами кальцієвих каналів і/або тіазидними/тіазидоподібними діуретиками.

Нові рекомендації щодо синкопальних станів містять діагностичні та лікувальні алгоритми, що відповідають стандартам Європейського товариства кардіологів, зокрема систематизований спосіб ведення пацієнтів після тимчасової втрати свідомості в умовах стаціонару, невідкладної допомоги і при подальшому амбулаторному спостереженні.

Повний текст усіх рекомендацій доступний на сайті ESC (www.escardio.org).

Значний інтерес викликали 16 симпозіумів, присвячених напрямку цифрової медицини, який нині динамічно розвивається. Цифрова медицина поєднує досягнення біоінженерії, генетики, інформаційних технологій та системної біології, кардинально змінюючи якість медичної допомоги.

 

Так, наприклад, доповідь професора Девіда Ньюбі (David Newby, Единбурзький університет, Велика Британія) була присвячена перспективам кардіоваскулярної візуалізації, а саме застосуванню методу позитронної емісійної комп’ютерної томографії з радіоактивними ізотопами для виявлення пацієнтів із ризиком інфаркту міокарда. «Цей метод дає змогу ідентифікувати судинні бляшки, які є підвищеною небезпекою (нестабільні, з ранньою кальцифікацією), і надає інформацію щодо подальшого ведення пацієнта, який страждає на ішемічну хворобу серця», – зазначив доповідач.

У рамках Конгресу відбулася сесія «Соціальні мережі для кардіолога», присвячена обговоренню використання таких популярних медіа-платформ, як Twitter, Linkedin, Facebook, Instagram, YouTube, для спілкування з колегами, отримання нової інформації та допомоги у вирішенні щоденних проблем у клінічній практиці.

 

«Чи готові ми до того, як цифрова медицина змінить охорону здоров’я для лікарів і пацієнтів?» – таке питання поставив у своїй доповіді професор Мартін Коуі (Martin Cowie, Імперський коледж Лондона, Велика Британія). Він запевнив, що термін «цифрова медицина» не повинен відлякувати, оскільки він об’єднує стрімко зростаючу кількість опцій, що роблять ведення пацієнта ефективнішим, раціональнішим і зручнішим. Це й застосування пристроїв для моніторингу на відстані, і телеконсультування, і апаратура для мобільних лікарських послуг, і портативні пристрої, і натільні технології, і використання соціальних мереж. Професор Коуі зазначив, що цього року платформа для демонстрації досягнень цифрової медицини значно ширша, ніж на минулорічному Конгресі. Він закликав усіх учасників долучитися до демонстрації нових технологій і запевнив, що майбутнє – за цифровою медициною.

Десять симпозіумів були організовані все­світньо відомими кардіологічними журналами: European Heart Journal, Circulation, The New England Journal of Medicine, JAMA, The Journal of the American College Cardiology.

Для молодих кардіологів – майбутніх вчених були організовані 10 освітніх сесій із загальних питань кардіології, невідкладної допомоги, інтервенційної кардіології, медичної статистики, клінічних досліджень тощо. В рамках наукової програми була організована трансляція в режимі реального часу процедур інтервенційних втручань із міжнародних освітніх центрів Італії, Англії, Німеччини та Іспанії.

 

Стендові доповіді, які завжди є важливою складовою частиною наукової програми, проводилися за 9 напрямами в двох форматах: традиційні постерні сесії і електронні постери. Серед їх учасників було багато наших співвітчизників. Так, завіду­вач відділом клінічної фармакології та фармакогенетики неінфекційних захворювань ДУ «Національний інститут терапії ім. Л.Т. Малої НАМН України», Харків, д.мед.н., професор Ю.В. Рудик представив стендову доповідь «Прогностична цінність стимулювального фактора росту (st2) у пацієнтів із цукровим діабетом і серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду», а його колега Олена Меденцева ознайомила з результатами дослідження М235Т поліморфізму гена ангіотензиногена як прогностичного маркера кардіоваскулярних подій. Кафедру внутрішньої медицини № 3 та ендо­кринології Харківського національного медичного університету представляла асистент Наталія Лопіна з постерною доповіддю, присвяченою важливості визначення каротидно-феморальної швидкості поширення пульсової хвилі у пацієнтів з ішемічною хворобою серця. Доповідь В.З. Нетяженка, професора кафедри пропедевтики внутрішньої медицини № 1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, мала назву «Вплив мікроальбумінурії на ризик ускладнень у пацієнтів із гіпертонією». Окрім того, свої стендові доповіді представили молоді науковці з Києва, Харкова, Вінниці, Чернівців, Одеси, Донецька.

Підсумовуючи роботу Конгресу, професор Джероен Бакс (Jeroen Bax), президент ESC, сказав: «Цього року було багато чудових семінарів, але разом із науковими новинками (такими, як сесії з цифрової медицини) мене вражає рекордна кількість країн-учасниць: 156. Окрім того, ми змогли запропонувати заняття з кожної спеціальності, що відповідає девізу ESC: наша різноманітність – наша сила».

Наступного року двері перед науковцями та лікарями-кардіологами гостинно розкриє Паризький конференц-центр. Там уже ведеться підготовка до чергового Конгресу ESC, який відбудеться з 31 серпня по 4 вересня 2019 року.

Поділитися з друзями:

Партнери