сховати меню

Нові форми міжнародног о спілкування лікарів – нові шляхи вирішення глобальних проблем медицини

сторінки: 34-43

Підсумки Міжнародного вебінару «Долаючи інфекції, рятуємо життя»

 

Цінність антибіотиків для розвитку сучасної медицини важко переоцінити. Вони дали змогу врятувати мільйони життів і нині є обов’язковим елементом лікування при багатьох тяжких захворюваннях. На жаль, занадто широке, часто неконтрольоване застосування антибіотиків призвело до появи стійкості, яка набуває загрозливих масштабів. У 2014 році в Давосі відбувся всесвітній економічний форум. Питання поширення стійкості бактерій до антибіотиків також було на порядку денному. 85 компаній і 9 промислових асоціацій з 18 країн, в тому числі Sandoz, підписали Декларацію фармацевтичної, біотехнологічної та діагностичної галузей про боротьбу з резистентністю до протимікробних препаратів. Таким чином, провідні гравці з промисловості разом з політиками зобов’язалися активізувати зусилля у боротьбі з проблемою резистентності до антибіотиків. У 2015 році генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) Маргарет Чен зазначила, що світова спільнота недооцінює масштаби проблеми, яка вже призвела до кризи охорони здоров’я. Зокрема, ВООЗ дійшла висновку, що за допомогою використовуваних нині препаратів можна вилікувати тільки 50% пацієнтів. Через супербактерії, стійкі до різних видів антибіо­тиків, щорічно гинуть 200 тисяч новонароджених. Інфекційні захворювання залишаються основною причиною смертності у країнах із низьким рівнем доходів. Зокрема, інфекції нижніх дихальних шляхів лишаються одними з найнебезпечніших захворювань, що в 2015 році забрали 3,2 мільйона життів у світі. Згідно з підрахунками аналітиків, до 2050 року економічний збиток від супербактерій становитиме 100 трильйонів доларів, а кількість втрачених людських життів сягне 360 мільйонів.

Цей виступ привернув до проблеми увагу політиків і громадських організацій, завдяки чому у вересні 2016 року Генеральною асамблеєю Організації Об’єднаних Націй проблему стійкості до антибіотиків було визнано однією з найважливіших за всю історію, а 22 листопада 2016 року за ініціативою ВООЗ було організовано перший тиждень правильного використання антибіотиків.

13-19 листопада 2017 року проводився другий Всесвітній тиждень правильного використання антибіотиків. Подія була спрямована на підвищення обізнаності щодо проблем антибіотикорезистентності та пропаганду правильного використання препаратів для припинення поширення цього явища.

Україна не лишилася осторонь – у рамках тижня 15 листопада у Києві та Харкові відбувся Міжнародний вебінар на тему «Долаючи інфекції, рятуємо життя». Організатором заходу стала компанія Sandoz, яка забезпечила веб-трансляцію наукового заходу, призначеного для спеціалістів охорони здоров’я з понад 20 країн світу.

 

Вебінари, тобто онлайн-семінари, все частіше використовуються у світі для підвищення кваліфікації спеціалістів, розширення міжнародних зв’язків, обміну досвідом. Така форма співпраці дає змогу спілкуватися з колегами, дізнаватися про найновіші досягнення, залишаючись у своєму місті і не витрачаючи кошти й дорогоцінний час на відрядження. Доступність участі у вебінарі для слухачів дає змогу залучити більше спеціалістів, розширити географію заходу. Як і традиційні заходи, вебінари забезпечують можливість інтерактивної взаємодії доповідача і слухачів, а також дають змогу слухачам спілкуватися між собою. Безумовно, саме таким формам обміну досвідом між медпрацівниками належить майбутнє.

 

Для проведення українського вебінару на тему «Долаючи інфекції, рятуємо життя» використовувалися цифрові платформи, за допомогою яких захід одночасно транслювався у багатьох країнах Центральної та Східної Європи, Близького Сходу та Африки. До участі у заході були запрошені спеціалісти в галузях пульмонології, терапії, отоларингології, педіатрії, сімейні лікарі.

Напередодні заходу регіональний директор компанії Sandoz Франческо Балестрієрі зазначив, що метою компанії Sandoz є підвищення доступу до високоякісних лікарських засобів, медичної інформації та медичних можливостей для мільйонів людей рік за роком. Компанія постійно шукає інноваційні шляхи співпраці з медичною спільнотою задля досягнення цієї мети.

Захід компанії Sandoz було присвячено таким питанням:

  • Синусити: коли ми повинні турбуватися?
  • Негоспітальна пневмонія: старі виклики та нові рішення.
  • Антибіотики і бронхіти: що говорять протоколи лікування?
  • Раціональне застосування антибіотиків: чому це важливо?

Доповідачі професор Чарльз Фельдман (Південна Африка), професор Хартмуд Лот (Німеччина), професор Пітер Барнс (Велика Британія), професор Андрій Лопатін (Росія) представили дані про масштаби проблеми антибіотикорезистентності, розповіли про сучасні підходи до раціонального використання антибіотиків, діагностики та лікування таких поширених інфекційних захворювань, як пневмонія, синусит і бронхіт.

Після проведення заходу представники компанії Sandoz провели бліц-опитування модераторів заходу та лікарів, які стали слухачами вебінару. Живі враження учасників є найяскравішими свідченнями того, що такі зустрічі у формі онлайн-спілкування вже завоювали прихильність українських лікарів і є ефективним засобом обміну інформацією для вирішення глобальних проблем всесвітньої медичної спільноти.

 

  • Телеконференції в Україні тільки набирають обертів. На Ваш погляд, чи скоро конференції у форматі телемосту витіснять традиційні зустрічі лікарів зі спікерами?

О.О. Крахмалова, доктор медичних наук, професор

Модератор заходу, завідувачка кафедри кардіопульмонології ДУ «На­ціо­нальний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України» (м. Харків), доктор медичних наук, професор Олена Олегівна Крахмалова:

Це питання нагадало мені фразу одного з героїв відомого фільму часів СРСР «Москва сльозам не вірить» про телебачення: «...Телебаченню належить майбутнє.., з часом воно переверне життя людства. Не буде ні книг, ні газет, ні театру, ні кіно – саме лише телебачення…».

Безсумнівно, телемости – це чудова можливість для широкого кола фахівців побачити і почути провідних світових учених, як зараз кажуть – «opinion leadеrs», чия думка є визначальною для того чи іншого напрямку науки. У лікаря, який щодня опікується хворими, не завжди є можливість регулярно відвідувати масштабні міжнародні форуми, де світові лідери доповідають про результати проведених наукових досліджень, знайомлять із новинками фармацевтичної промисловості. Доповідь – це завжди квінтесенція проведеної копіткої роботи, представлена чітко, грамотно і стисло. За 2-3 години телеконференції слухач може отримати вичерпну інформацію на потрібну йому тему, поставити в режимі реального часу питання доповідачу і отримати відповіді з перших вуст. Але водночас як телебачення з усіма його величезними можливостями і масовістю аудиторії не може замінити театр, так і телемости не зможуть, на мій погляд, повністю витіснити практику лекцій, круглих столів, під час яких лікарі-слухачі можуть безпосередньо поспілкуватися з лекторами-вченими. Це корисно для усіх, адже енергетика доповідача передається залу, особливо коли лектор є не тільки професіоналом у своїй галузі, а й хорошим психологом і оратором. Реакція слухачів дуже важлива для доповідача, так само, як і реакція залу для актора театру. Увага і жвавий інтерес в очах лікарів є яскравим підтвердженням того, що обрана доповідачем тематика актуальна, а особливу атмосферу, режим постійного діалогу, які є на хорошій лекції, навряд чи зможе замінити телекомунікація.

Г.Д. Фадєєнко, доктор медичних наук, професор

Модератор заходу, президент асоціації профілактичної медицини України, директор ДУ «Націо­наль­ний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН Укра­їни», доктор медичних наук, професор Галина Дмит­рівна Фадєєнко:

Справді, формати телемостів є дуже популярними серед лікарів та стали прогресивним способом отримання медичної інформації з перших вуст. Але вони ніколи не зможуть замінити живе спілкування між фахівцями, між спікерами – «лідерами думки» – та аудиторією, як телебачення не зможе витіснити театр.

 

  • Основна тема заходу – раціональне використання антибіотиків. На Вашу думку, це «проблема № 1» сучасної медицини? Як її вирішувати?

Професор О.О. Крахмалова:

Антибіотики – це речовини мікробного, тваринного або рослинного походження, здатні пригнічувати ріст певних мікроорганізмів або викликати їх загибель. Незважаючи на те, що офіційним першовідкривачем антибіотика є британський бактеріолог Олександр Флемінг, який виділив у 1928 році зі звичайної цвілі речовину, нині відому як пеніцилін, перші повідомлення про те, що деякі види рослин і грибів знищують патогенні мікроорганізми, стали з’являтися ще наприкінці ХІХ століття. Антибіотики – найпотужніша зброя лікарів, завдяки якій людство виходило й виходить переможцем із найжорстокіших сутичок зі смертельними збудниками. Однак, окрилені успіхом, медики стали використовувати наявний на сьогодні величезний арсенал антибіотиків навіть у тих випадках, коли необхідності в цьому не було. Результат не примусив довго чекати – у 2010 році ВООЗ видає документ-набат «Стратегія щодо стримування резистентності до протимікробних препаратів». У ньому були представлені основи раціонального застосування антибіотиків із метою зведення до мінімуму можливості появи стійких видів бактерій. З’являється новий термін – «раціональна антибіотикотерапія», новий підхід до призначення антибіотиків, покликаний зменшити кількість резистентних форм бактерій. Останні потребують розробки все більш потужних препаратів, які найчастіше виявляються токсичними для людини. До основних положень раціональної антибіотикотерапії можна віднести:

  • призначення лікарем хворій людині антибіотика тільки за наявності бактеріальної інфекції (найчастіше підвищення температури тіла, особливо в період сезонних «застудних захворювань», є єдиним «аргументом за» для його призначення, тоді як в абсолютній більшості випадків причиною захворювання є вірусна інфекція);
  • необхідність у найкоротші строки визначити вид збудника і його чутливість до основних груп антибіотиків (не слід забувати також про такі поняття, як умовно-патогенна мікрофлора, концентрація патогену та імунний статус хворого);
  • підбір оптимального дозування препарату і тривалості терапії, достатньо ефективних для боротьби зі збудником і достатньо безпечних для хворого;
  • вибір антибіотика, який буде максимально ефективно «працювати в зоні ураження» (при цьому слід обов’язково враховувати спектр його побічних ефектів, які по-різному проявляються у молодих і літніх пацієнтів, за наявності ряду супутніх хронічних патологій).

Професор Г.Д. Фадєєнко:

Так, раціональне використання антибіотиків є вкрай актуальною темою в усьому світі, і Україна не є винятком. Це зумовлено тим, що антибіотики взагалі втрачають свою ефективність через появу і зростання масштабів такого явища, як антибіотикорезистентність, тобто стійкість до певних антибіотиків у мікробів. Це спонукає до створення нових антибіотиків, але для цього потрібні значні кошти (мільярди) та тривалий час – до 15-20 років. Тому саме раціональне використання антибактеріальних засобів як лікарями, так і самими хворими є дійовим способом гальмувати процеси виникнення антибіотикорезистентності. Що це означає? Для лікарів – призначення антибіотиків за суворими показаннями при лікуванні певних хвороб із використанням стандартних доз, попередження хворих про дотримання правил прийому цих ліків. Для хворих – прийом препарату за інструкцією (дози, термін лікування) та уникнення самолікування.

 

  • Україна поступово вливається в міжнародну медичну спільноту. Як скоро, на Вашу думку, українські спікери будуть навчати зарубіжних лікарів у форматі телемосту? І чого нам для цього не вистачає?

Професор О.О. Крахмалова:

 

Інтеграція в міжнародну медичну спільноту, безумовно, має величезне значення для вдосконалення нашої вітчизняної медичної науки і практики. Глобалізація усіх сфер життя людини, нагальна потреба говорити єдиною, зрозумілою усім мовою – реалії сьогоднішнього життя. Нам дуже приємно співпрацювати з зарубіжними вченими, обмінюватися знаннями та досвідом, у нашій країні є багато цікавих з наукової точки зору розробок, вчених, здатних генерувати нові ідеї. Що заважає нам розвиватися? На мій погляд, і я не буду в цьому оригінальною і самотньою, розвиток науки – це процес не одного дня, це не торгівля з моментальним отриманням дивідендів. Наша вітчизняна наука має гостру потребу в тому, щоб її підтримали – законодавчо, фінансово, інформаційно. Повірте, у нас багато чудових учених, талановитих лікарів-практиків, яким є чим поділитися із закордонними колегами. У нас є особливості нашого генофонду, які теж варто вивчати з медичної точки зору. Щойно ми зможемо організовувати і проводити свої багатоцентрові національні проекти з достатнім рівнем фінансування, з можливістю використовувати наявний арсенал діагностичного обладнання, сучасних методів набору та обробки статистичних даних, ми, без жодного перебільшення, зможемо виступити в ролі «opinion leaders» та ініціювати власні телемости для лікарів із багатьох країн світу. Дякую за увагу!

Професор Г.Д. Фадєєнко:

Українських спікерів уже протягом певного часу залучають до виступів у міжнародних заходах різного рівня з усними та постерними доповідями. Як приклад – кілька виступів на останньому ювілейному (25-му) заході – Європейському гастроентерологічному тижні, що відбувся наприкінці жовтня цього року в Барселоні. Що ж до телемостів, то для їх проведення потрібні спонсорські витрати та технічне забезпечення.

Своїми думками поділилися і слухачі вебінару, які розповіли, що нового вони дізналися під час проведення заходу та якими є їхні враження.

 

  • Що нового про застосування антибіотиків Ви дізналися на вебінарі?

Едуард Михайлович Ходош, доцент кафедри фтизіатрії і пульмонології Харківської медичної академії післядипломної освіти, головний поза­штатний пульмонолог де­пар­таменту охорони здо­ро­в’я Харківської міської ради:

Аналіз застосування антибактеріальних препаратів при респіраторній патології лікарями різного рівня знань і досвіду, проведений на вебінарі, свідчить про високу частоту допущених помилок, що може сягати 40-60% призначень (незнання спектра дії, фармакокінетики, взаємодії з іншими препаратами, застосування антибіотиків не для ерадикації збудника, а «з протизапальною метою»; клінічна необґрунтованість призначень і тривалості прийому; недостатнє знання сучасних консенсусів, наказів).

Е.М. Ходош, доцент

О.І. Нестерук

В.М. Томин

 

Оксана Іванівна Нестерук, лікар Центру первинної медико-санітарної допомоги Дар­ниць­кого району м. Києва:

Прослуханий вебінар був надзвичайно корисним для моєї щоденної роботи. Цікаво було дізнатися про критерії та пріоритети, якими керуються фахівці провідних клінік Європи та світу при виборі груп антибіотиків для призначення пацієнтам із тими чи іншими захворюваннями, а також про особливості застосування певних груп антибіотиків, а саме фторхінолонів! Я обов’язково візьму до уваги поради шановних лекторів щодо дозування, тривалості, побічних ефектів, вікових обмежень тощо при застосуванні антибіотиків.

Володимир Миронович Томин, клінічний ординатор кафедри фтизіатрії і пульмонології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ:

Найбільше мене вразило й запам’яталося водночас те, що в ході вебінару було висловлено думку про короткі курси антибіотикотерапії як про один зі способів боротьби з антибіотикорезистентністю. Звісно, не можна заперечувати, що фармакокінетика деяких груп антибіотиків дає змогу їх застосовувати протягом 3-5 днів, проте, як на мене, це не може стосуватися усіх антибактеріальних речовин. Власне кажучи, короткотривале застосування антибіотиків, яке не дає повною мірою досягти ерадикації збудника в макроорганізмі, може, на мою думку, спричинити розвиток стійкості мікроорганізмів до застосовуваного препарату. Також під час конференції згадувалося про власну мікробіоту людини. Можливо, тривале застосування антибактеріальних препаратів вносить значний дисбаланс в її функціонування. Особисто для мене це питання є дуже дискусійним, оскільки в кожній конкретній ситуації потрібно оцінювати індивідуально користь та ризик від призначення тривалого курсу антибіотиків.

Олексій Володимирович Слєпов, дільничний педіатр, філіал Міської поліклініки № 19 м. Харкова:

Компанія Sandoz на ук­ра­їн­ському ринку, особливо в педіа­тричній лінійці, представлена дуже помітно: тут є пробіотики, імуномодулятори, муколітичні та відхаркувальні засоби. Особливе місце, на мою думку, в цій лінійці посідають антибіотики. Треба відзначити, що вибір у цьому сегменті найширший: амоксиклав, амоксиклав 2s, Оспамокс (амоксицилін), азитроміцин, цефалоспорини (Цефма і Цефуроксим Сандоз (цефуроксиму аксетил)). Саме про антибактеріальну терапію і йшлося на вебінарі, в якому брали участь лікарі-практики з ПАР, Росії, Німеччини та Великої Британії. Я не знаю повну географію слухачів конференції, але дзвінки й питання були з Кувейту, Кот-д’Івуару, України, що особливо радує – з Куби (адже на момент конференції там була глибока ніч!!!). Це свідчить, що теми, порушені організаторами, були гострими й актуальними. Основна думка заходу щодо антибактеріальної терапії була така: антибіотики є важливою ланкою в лікуванні будь-якої інфекції, але чи застосовувати їх і як саме – в кожному випадку лікар вирішує індивідуально.

О.В. Слєпов

З.І. Рижак

Т.О. Халтуріна

 

Зінаїда Іванівна Рижак, лікар-отоларинголог вищої кваліфікаційної категорії, центральна районна лікарня м. Вишгород:

У 1928 році відкриття антибіотика зробило революцію в медицині. Людство отримало дуже ефективний інструмент впливу на інфекційний фактор. Думалося, що людство патогенні мікроби перемогло. Але виник парадокс – люди розробляють нові антибіотики, а мікросвіт удосконалює свою стійкість до них. Уже в 1948 році були виявлені стійкі до антибіотиків форми золотистого стафілокока. Не секрет, що значна провина за появу резистентних форм мікроорганізмів лежить на людях, які неправильно призначають або використовують антибіотики.

Тому життєво важливим є проведення міжнародних науково-практичних заходів, які підвищують обізнаність лікарів щодо правильного призначення антибіотиків, надають інформацію стосовно нових тенденцій правильного використання антибіотиків. Дуже корисною виявилась інформація щодо лікування короткими курсами антибіотиків, оптимально великими дозами і за абсолютними показаннями.

 

  • Як отримана інформація вплине на Вашу повсякденну практику?

З.І. Рижак:

Безумовно, позитивно. Приємно усвідомлювати, що інформація, яка прозвучала у виступах щодо лікування ринусинуситів, тактики антибіотикотерапії при різних захворюваннях, підкреслює відповідність твоєї лікарської практики світовим тенденціям.

В.М. Томин:

Однією з основних причин поширення антибіотикорезистентності є необґрунтоване призначення антибактеріальних препаратів у тих ситуаціях, коли збудником захворювання є не бактерія, а інший мікроорганізм, наприклад вірус чи гриб, які нечутливі до антибіотиків. На цьому моменті під час вебінару було зроблено особливий наголос та було запропоновано кілька способів для уникнення таких помилок, зокрема визначення рівня прокальцитоніну та С-реактивного білка перед призначенням антибактеріальної терапії. Думаю, що такі маркери, які дають можливість швидко диференціювати бактеріальну інфекцію, в майбутньому будуть застосовуватися значно ширше та будуть доступнішими для наших пацієнтів.

 

Також у ході вебінару було відзначено значну перспективу щодо розробки та впровадження в практику експрес-методів діагностики виду збудника та визначення його чутливості до антибактеріальних препаратів. Це дало б змогу значно скоротити витрати на лікування хворих із тяжкими бактеріальними інфекціями, для яких у перші дні широко застосовується емпірична деескалаційна схема антибіотикотерапії. Використання таких методів дало б змогу зменшити смертність внаслідок невчасного призначення «потрібного» антибіотика та звести до мінімуму кількість побічних реакцій у хворих від призначення «непотрібних» антибіотиків. На жаль, нині через дорожнечу етіологічній діагностиці приділяється дуже мало уваги, а основний акцент робиться саме на емпіричній антибактеріальній терапії.

Е.М. Ходош:

Кількість інформаційного матеріалу в періодичній пресі, присвяченого питанням клінічної мікробіології та антибіотикотерапії при інфекційних захворюваннях нижніх дихальних шляхів, постійно збільшується, а сама інформація ускладнюється. Але лікарі зобов’язані знайомитися з нею, щоб раціональніше використовувати антибактеріальні препарати і запобігати розвитку антибіотикорезистентності, яка, на жаль, виникає навіть при раціональному використанні антибіотиків, оскільки це об’єктивний біологічний процес. Отримана на вебінарі інформація спонукає до подальшої самоосвіти.

Тетяна Олександрівна Хал­ту­ріна, лікар-педіатр, за­ступ­ник головного лікаря облас­ної дитячої клінічної лікарні № 1 м. Харкова:

Тема резистентності до протимікробних препаратів не втра­чає своєї актуальності, завжди посідаючи в організації медичної допомоги одне з перших місць; це ж безпосередньо стосується і питання поліпрагмазії. Завдяки багатьом факторам, зокрема таким конференціям, багато лікарів переглянули свої правила призначення протимікробних препаратів. Інформованість завжди на благо, а тому інформацією треба ділитися для отримання бажаного результату.

О.В. Слєпов:

–Я – звичайний дільничний лікар-педіатр з міста Харкова, часто відвідую конференції та вебінари, тому що вони мені цікаві. Особливо міжнародні, як цей. Відвідуючи їх, отримуєш величезний стимул до самовдосконалення. Окрім того, можна перевірити володіння іноземними мовами, у мене їх дві: англійська та італійська. Також можна дізнатися багато нового в різних галузях медицини. Особливо цікаво дізнаватися: «А як там у них?».

 

  • Що найбільше Вам запам’яталося під час вебінару? Які доповіді Ви б хотіли відзначити?

Т.О. Халтуріна:

Я б хотіла зазначити дуже живу, продуктивну атмосферу вебінару. Не можу віддати перевагу якійсь одній доповіді, оскільки всі вони були «на злобу дня»: дуже цікаві й корисні для лікаря-практика, висвітлювали саме ті питання щодо призначення лікування, які ставлять перед собою лікарі при спілкуванні з пацієнтом.

Як побажання на майбутнє – хотілося б отримати інформацію щодо резистентності до протимікробних препаратів і для лікарів педіатричних спеціальностей. У цьому розділі медицини таких питань не менше, а навіть більше, ніж у «дорослій» медицині.

І, звичайно, окремо я хочу відзначити модератора вебінару – професора Чарльза Фельдмана за таке невимушене спілкування, можливість ставити питання і коментарі, які він давав під час виступів своїх колег.

О.І. Нестерук:

Особливо цікавою для мене була лекція професора з Великої Британії, присвячена особливостям застосування антибіотиків при хронічних обструктивних захворюваннях легень! У порівнянні з іншими заходами, ця лекція проходила у вигляді дружньої розмови, співбесіди чотирьох корифеїв медицини зі світовими іменами, які ділилися досвідом роботи з антибіотиками в своїх країнах. А ми були спостерігачами і учасниками цієї розмови з іншого боку екрана, маючи змогу аналізувати думку фахівців!

Е.М. Ходош:

Найбільш яскраво запам’яталася доповідь Пітера Барнса про роль антибактеріальних препаратів у купіруванні інфекційного загострення хронічних обструктивних захворювань легень та патогенетичний зв’язок між такими загостреннями і прогресуванням бронхіальної обструкції.

О.В. Слєпов:

Із трьох доповідей я, як педіатр, відзначив доповідь професора з Москви Андрія Лопатіна про лікування риносинуситів і роль саме протизапальної та антибактеріальної терапії в лікуванні ЛОР-захворювань. Що ж стосується терапії при пневмоніях, то це питання було добре висвітлено в доповіді професора з Берліна. Окремо хочу відзначити модератора – професора з ПАР Чарльза Фельдмана, який був не тільки ведучим, а й четвертим доповідачем, вміло доповнював своїх колег, підкреслював важливі моменти і при цьому чітко, до хвилини, дотримувався програми вебінару.

З.І. Рижак:

Мені надзвичайно сподобалися доповіді професора Чарльза Фельдмана. Вражає активність цієї особистості, вміння об’єднувати людей, викликати симпатію і найголовніше – доступно донести інформацію до широкої аудиторії. Дякую йому за це!

 

  • Чим цей науково-практичний захід відрізняється від інших? Які його переваги?

В.М. Томин:

Чим цей захід відрізняється від інших? Той факт, що під час вебінару в дискусії брали участь представники кількох десятків країн, дає змогу повною мірою усвідомити глобальність проблеми антибіотикорезистентності. Світова спільнота прийшла до розуміння того, що зусиллями окремих національних урядів цю проблему не можна вирішити. На мою думку, такі міжнародні онлайн-конференції є дуже хорошим майданчиком для обміну досвідом та об’єднання зусиль у боротьбі з поширенням стійкості до антибактеріальних препаратів. Хотілося б висловити за це подяку організаторам конференції.

Т.О. Халтуріна:

Переваги цього заходу полягають насамперед у відмінній організації, виборі по-справжньому наболілих тем, чіткості подачі інформації і, що важливо, дотриманні регламенту.

Е.М. Ходош:

Цей вебінар характеризувався стислістю і точністю викладу, колегіальним обговоренням, демократичністю обстановки, логічністю клінічного мислення. Усе це спонукає підготовлених фахівців дотримуватися принципів, які можуть бути вирішальними при виборі антибактеріального препарату для конкретного хворого.

З.І. Рижак:

Вебінар – це захід, який проводиться онлайн. Все дуже просто, зручно, доступно. Його переваги у тому, що будь-який захід, зокрема й науково-практичний, може об’єднувати багатьох людей у різних точках планети. Така подача інформації сприяє її доступності як для фахівців, так і для всіх, хто зацікавлений в отриманні нових знань.

О.В. Слєпов:

Я вже зазначав, що формат «А як там у них?» мені найбільш цікавий. Є різні формати заходів: лекція + практика з матеріалу лекції; лекція + вікторина з призами; лекція + концерт. Усі вони потребують багатьох сил і коштів. Але організувати міжнародний вебінар – це вже вищий пілотаж організаторської майстерності. Бо треба обрати тему (вона має бути цікавою), підібрати учасників, організувати синхронний переклад, залучити глядачів, причому не в одній країні, та ще й у різних часових поясах, – це таки є дуже цінним!

 

  • Якими враженнями від вебінару Ви б хотіли поділитися з колегами?

Е.М. Ходош:

Безумовно, захід був надзвичайно корисним і професійним, а зміст його необхідно донести до широкої медичної аудиторії. Адже шлях для розвитку клінічної медицини в цьому напрямку один – вдумливе і кваліфіковане ставлення до взаємодії патогенів і антибактеріальних препаратів, яке сприятиме зниженню темпів розвитку антибіо­тикорезистентності і збереженню клінічної ефективності антибіотиків усіх класів.

О.В. Слєпов:

Дуже хороше питання. Знайти реферат на потрібну тему зараз в інтернеті нескладно, а ось щось послухати, скажімо, поки їдеш у метро (адже не обов’язково це має бути музика), не завжди вдається. Навіть у наш час суцільних ґаджетів та інтернету іноді буває важко знайти аудіоверсію тієї чи іншої лекції, конференції, симпозіуму або семінару, частіше їх просто немає (або ж вони 5-10-річної давності). Хотілося б порушити це питання, яке неможливо вирішити поодинці, а саме організувати ресурс для запису таких заходів і подальшого їх вільного прослуховування. Аудиторія при цьому збільшиться багаторазово, а головне – можна буде будь-коли прослухати те, що потрібно саме зараз, у цю хвилину.

В.М. Томин:

Якими враженнями я б хотів поділитися? Такі онлайн-конференції дуже корисні для розвитку як медичної спільноти країни в цілому, так і для кожного лікаря особисто. Тому закликаю всіх своїх колег знаходити час на відвідування подібних заходів, адже вирішення проблеми антибіотикорезистентності – це завдання не тільки ВООЗ чи уряду, це завдання кожного лікаря, який застосовує в своїй практиці антибактеріальні засоби.

О.І. Нестерук:

З радістю поділюся досвідом і корисною інформацією, отриманою на вебінарі, з колегами. Пораджу наступного разу і їм відвідати такий захід! Дякую!

Т.О. Халтуріна:

Я вже поділилася з колегами і отриманою інформацією, і враженням від найвищого класу організації веб-конференції. А найголовніше враження – це те, що кожен медичний працівник, і не обов’язково це має бути лікар, може і зобов’язаний зробити свій внесок у боротьбу з резистентністю до протимікробних препаратів. Я гадаю, що з такою позицією погодиться кожен, хто взяв участь у цьому заході.

З.І. Рижак:

Робота вебінару нагадувала гру злагодженого оркестру, і це приємно вразило. Лікар повинен вчитися постійно. І такі вебінари – чудова можливість отримати знання, оцінити відповідність твоєї лікарської практики до світових тенденцій, переосмислити свої недоліки.

Поділитися з друзями:

Партнери