Розділи: Фармаконагляд |

Фармнагляд в Україні: підсумки 2009 р.

сторінки: 72-85

О.П. Вікторов, О.В. Матвєєва, І.О. Логвина, В.П. Яйченя, ДП «Державний фармакологічний центр» МОЗ України

Контроль за безпекою лікарських засобів (ЛЗ) при їх медичному застосуванні в Україні з 1996 р. став уже стабільним процесом, який з року в рік набирає обертів, відіграючи суттєву роль у впровадженні в практику охорони здоров’я принципів раціональної терапії та у регуляції фармацевтичного ринку України.
Управлінням післяреєстраційного нагляду (далі – Управління) ДП «Державний фармакологічний центр» МОЗ України (далі – Центр) проведено аналіз інформації щодо побічних реакцій (ПР) на лікарські засоби (ЛЗ), отриманої від лікарів України та виробників ЛЗ протягом 2009 р.
Слід зазначити, що з 2006 по 2009 рр. спостерігається значне зростання частоти надходження повідомлень про ПР ЛЗ. Так, у 2006 р. було отримано 4127, у 2007 р. – 5281, у 2008 р. – 6949, а у 2009 р. – 7242 карт-повідомлень про ПР ЛЗ.
Рівень надходження повідомлень про ПР ЛЗ в Україні відповідає критеріям Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у 2009 р. він сягнув 157 карт на один мільйон населення.
Минулого року найбільш активно сповіщали про ПР ЛЗ лікарі АР Крим, Харківської, Вінницької, Дніпропетровської, Луганської, Івано-Франківської областей та м. Києва. Надзвичайно низькою була активність лікарів Донецької, Закарпатської, Рівненської та Одеської областей. Підтвердженням цього є не лише отримана Центром кількість карт-повідомлень та їх відповідність критеріям ВООЗ

Регіональне відділення
2008 р.
2009 р.
Критерії ВООЗ, за місяць
Відхилення від
критеріїв ВООЗ, за місяць
Всього
В середньому за місяць
Всього
В середньому за місяць
2008
2009
1
АР Крим
793
66
1056
88
17
49
71
2
Вінницьке
493
41
454
38
14
27
24
3
Волинське
4
Дніпропетровське
407
34
273
23
29
5
-6
5
Донецьке
269
22
357
30
39
-17
-9
6
Житомирське
194
16
430
36
11
5
25
7
Закарпатське
9
1
81
7
10
-9
-3
8
Запорізьке
312
26
247
21
16
10
5
9
Івано-Франківське
391
33
296
25
12
21
13
10
Київське
193
16
195
16
15
1
1
11
Кіровоградське
155
13
192
16
9
4
7
12
Луганське
417
35
453
38
20
15
18
13
Львівське
275
23
336
28
22
1
6
14
м. Київ
430
36
433
36
22
14
14
15
м. Севастополь
77
6
75
6
3
3
3
16
Миколаївське
126
11
125
10
10
1
0
17
Одеське
91
8
63
5
20
-12
-15
18
Полтавське
208
17
151
13
13
4
0
19
Рівненське
55
5
48
4
10
-5
-6
20
Сумське
109
9
98
8
10
-1
-2
21
Тернопільське
243
20
191
16
9
11
7
22
Харківське
1023
85
1067
89
24
61
65
23
Херсонське
78
7
101
8
9
-2
-1
24
Хмельницьке
195
16
127
11
12
4
-1
25
Черкаське
160
13
145
12
11
2
1
26
Чернівецьке
127
11
133
11
8
3
3
27
Чернігівське
119
10
115
10
10
0
0
Україна
6949
579
7242
604
393
186
211

, але й дані щорічної галузевої звітності – форми № 69, які містять інформацію щодо ПР ЛЗ.
У

Група ЛЗ
2008 р., %
2009 р., %
A
10,16
10,50
Вітаміни
24,08
27,44
Спазмолітики, антихолінергічні засоби і препарати, що стимулюють перистальтику
24,08
18,99
Засоби, що застосовуються при захворюваннях печінки і жовчовивідних шляхів
15,21
9,10
Антацидні, противиразкові й вітрогонні засоби
11,27
11,44
Інші засоби, що впливають на систему травлення і метаболічні процеси
8,59
10,27
Антидіарейні препарати; засоби, що застосовуються для лікування інфекційно-запальних захворювань кишечника
4,08
4,55
Мінеральні добавки
4,23
5,33
Засоби замісної терапії, що застосовуються при розладах травлення, в т. ч. ферменти
0,85
2,21
Антидіабетичні препарати
4,93
7,80
Проносні препарати
0,70
0,26
Засоби для застосування у стоматології
1,55
1,95
Засоби, що збуджують апетит
Тонізуючі засоби
0,39
Протиблювотні засоби і препарати, що усувають нудоту
0,42
0,26
B
9,97
10,88
Кровозамінники і перфузійні розчини
65,28
72,27
Антианемічні засоби
8,46
7,03
Антигеморагічні (гемостатичні) засоби
7,03
7,78
Антитромботичні засоби
10,90
9,41
Інші гематологічні засоби
8,32
3,51
C
17,17
15,96
Кардіологічні препарати
22,50
18,56
Периферійні вазодилятатори
17,83
19,50
Засоби, що діють на ренін-ангіотензинову систему
26,67
28,74
Блокатори β-адренорецепторів
7,00
7,61
Ангіопротектори
7,92
6,84
Антагоністи кальцію
12,58
12,66
Сечогінні препарати
2,17
2,57
Гіпотензивні засоби
1,00
0,77
Гіполіпідемічні засоби
2,33
2,74
D
1,07
1,39
Засоби для лікування ран і виразкових уражень
33,33
24,51
Антисептичні та дезіинфікуючі засоби
29,33
33,33
Антибіотики і хіміотерапевтичні препарати для використання у дерматології
16,00
15,69
Кортикостероїди для застосування у дерматології
5,33
13,73
Портигрибкові препарати для зовнішнього застосування
10,67
8,82
Препарати з пом’якшувальною і захисною дією
1,33
0,98
Протисвербіжні препарати
Препарати для лікування акне
4,00
2,94
G
0,97
0,61
Засоби, що застосовуются в урології
23,53
31,11
Антимікробні і антисептичні засоби, що застосовуються у гінекології
35,29
24,44
Інші гінекологічні засоби
26,47
22,22
Гормони статевих залоз і препарати, що застосовуються при патології статевої сфери
14,71
22,22
H
0,46
0,46
Кортикостероїди для системного застосування
40,63
52,94
Гіпофізарні, гіпоталамічні гормони та їх аналоги
31,25
20,59
Тіреотропні засоби
25,00
20,59
Засоби, що регулюють кальцієвий обмін
Гормони шишкоподібного тіла
3,13
5,88
J
31,12
32,91
Антибактерільні засоби для системного застосування
81,84
75,77
Засоби, що діють на мікобактерії
8,51
6,60
Противірусні препарати для системного застосування
8,83
16,80
Протигрибкові засоби для системного застосування
0,78
0,83
Вакцини
Лікувальні сироватки та імуноглобуліни
0,05
L
1,67
1,16
Антинеопластичні засоби
81,20
57,65
Імуностимулятори
15,38
32,94
Засоби, що застосовуються для гормональної терапії
2,56
1,18
Імуносупресанти
0,85
8,24
M
7,63
7,57
Протизапальні та протиревматичні засоби
81,80
78,16
Засоби, що застосовуються місцево при суглобовому і м’язовому болю
8,07
8,66
Інші засоби, що застосовуються при патології опорно-рухового апарату
4,69
Міорелаксанти
4,13
6,86
Засоби, що застосовуються для лікування захворювань кісток
1,13
1,08
Засоби, що застосовуються при подагрі
0,19
0,36
Інші засоби, що застосовуються при патології опорно-рухового апарату
4,87
N
12,89
11,10
Анальгетики
27,19
27,80
Анестетики
19,98
16,48
Психолептичні засоби
26,30
25,34
Психоаналептики
16,76
20,79
Інші засоби, що діють на нервову сиситему систему
7,33
5,66
Протиепілептичні засоби
2,22
3,44
Протипаркінсонічні препарати
0,22
0,49
P
0,47
0,23
Антипротозойні препарати
48,48
52,94
Протигельмітні засоби
36,36
35,29
Засоби, що діють на ектопаразитів, включаючи препарати, що застосовуються при корості, і репеленти
15,15
11,76
R
4,66
5,68
Засоби, що застосовуються при кашлю і простудних захворюваннях
40,18
43,51
Протиастматичні засоби
30,67
30,29
Препарати, що застосовуються при захворюваннях горла
14,42
11,78
Антигістамінні засоби для системного застосування
7,67
8,17
Засоби, що застосовуються при захворюваннях порожнини носа
7,06
5,77
Інші засоби, що діють на респіраторну систему
0,48
S
0,79
0,83
Засоби, що застосовуються в офтальмології
85,45
93,44
Засоби, що застосовуються в офтальмології та отології
10,91
4,92
Засоби, що застосовуються в отології
3,64
1,64
V
0,96
0,70
Контрастні засоби
68,66
82,35
Усі інші лікарські засоби
31,34
17,65

представлені групи ЛЗ (за класифікацією АСТ), на тлі застосування яких виникали ПР. Міжнародні непатентовані назви ЛЗ, при застосуванні яких найчастіше виникали ПР, представлені у

МНН
Кількість
випадків ПР
Ceftriaxone
305
Dextran
231
Amoxicillin and enzyme inhibitor
198
Diclofenac
177
Electrolytes in combination with other drugs
170
Amoxicillin
160
Pentoxifylline
146
Ciprofloxacin
126
Combinations
124
Amlodipine
93

.
Що стосується антимікробних засобів для системного застосування, то незрівнянно більша кількість повідомлень надійшла про ПР (найчастіше алергічні) при терапії антибактерільними засобами для системного застосування (75,8%). Подальший аналіз показав, що найчастіше ПР виникали при застосуванні таких ЛЗ (за міжнародною непатентованою назвою): цефтріаксон (12,7%), амоксицилін у комбінації з клавулановою кислотою (8,2%), амоксицилін (6,6%).
Серед засобів, що впливають на серцево-судинну систему, повідомлення про ПР найчастіше надходили щодо препаратів пентоксифіліну (12,5%), амлодипіну (8,0%) та еналаприлу (7,9%).
Серед засобів, що впливають на нервову систему, найбільша кількість повідомлень про ПР надійшла щодо галоперидолу (7,4%), парацетамолу (7,4%) та метамізолу натрію (7,0%).
Серед засобів, що впливають на систему крові та гемопоез, найбільша кількість повідомлень про ПР надійшла щодо препаратів декстрану (29,0%), електролітів та їх комбінацій з іншими препаратами (21,3%), розчину натрію хлориду (7,3%).
Серед засобів, що впливають на опорно-руховий апарат, найбільша кількість повідомлень про ПР надійшла щодо диклофенаку (31,9%), ібупрофену (12,1%) німесуліду (9,9%).
Серед засобів, що впливають на шлунково-кишковий тракт, найбільша кількість повідомлень про ПР надійшла щодо комбінації піпофенону з анальгетиками (8,1%), тіотріазоліну (6,1%) та тіоктової кислоти (4,3%).
Аналогічна ситуація спостерігалася і минулого року.
За підсумками діяльності системи охорони здоров’я за 2009 р. МОЗ України констатувало, що у структурі захворюваності всього населення найбільша частка належить хворобам органів дихання, системи кровообігу, травмам та отруєнням, патології сечостатевої системи, шкіри та підшкірної клітковини, ока та його придаткового апарату, кістково-м’язової системи та сполучної тканини, деяким інфекційним та паразитарним захворюванням.
Наскільки ж адекватним є зіставлення кількості ПР за першим рівнем АТС-класифікації чи за першим рівнем міжнародної класифікації хвороб (МКХ) 10-го перегляду та показниками захворюваності та поширеності хвороб? Складність проведення та оцінки адекватності такого аналізу полягає у тому, що, відповідно до стандартів та протоколів лікування певних нозологічних груп, рекомендовано застосовувати ЛЗ декількох АТС-груп і навпаки. Наприклад, лікування гіпертонічної хвороби передбачає застосування сечогінних ЛЗ, інгібіторів АПФ, антагоністів кальцієвих каналів, вазодилятаторів, антиагрегантів. При цьому одночасне застосування декількох ЛЗ різних груп не є поліпрагмазією, а є необхідною поліфармацією, яка забезпечує належний рівень контролю артеріального тиску та досягнення стандарту лікування цієї патології. З іншого боку, для лікування запальних захворювань органів дихання, сечостатевої системи, органів зору, вуха, шкіри, при проведенні певних акушерсько-гінекологічних маніпуляцій, перед оперативними втручаннями та після них використовуються антимікробні препарати для системного застосування, тобто одна й та ж сама група ЛЗ. Без перфузійних розчинів – знову ж таки, однієї групи ЛЗ, – не обходиться лікування станів, які супроводжуються інтоксикацією, порушенням кислотно-лужної рівноваги організму, невідкладних станів тощо.
При проведенні порівняння кількості повідомлень про ПР ЛЗ відповідно до діагнозу (за МКХ), а також відповідно до АТС-класифікації із структурою захворюваності та поширеності хвороб нами була виявлена певна залежність.За результатами 2009 р. щодо захворюваності та поширеності певних класів хвороб на першому місці в Україні знаходяться захворювання серцево-судинної системи. Однак кількість повідомлень про препарати, які застосовуються для лікування цієї патології, знаходиться на другому місці у порівнянні з антимікробними засобами для системного застосування. Поясненням цьому може бути те, що антимікробні засоби широко використовуються у багатьох галузях медицини, а саме: при лікуванні хвороб органів дихання, патології сечостатевої системи, шкіри та підшкірної клітковини, деяких інфекційних та паразитарних хворобах, захворюваннях ока та його придатків, вуха та соскоподібного відростка, а також у хірургічній, акушерсько-гінекологічній практиці тощо. Відповідно, загальний рівень захворюваності на ці хвороби є у 8 разів вищим, ніж рівень захворюваності на патологію системи кровообігу за даними 2009 р. Тому питома вага випадків ПР на групу антимікробних засобів для системного застосування є максимальною у структурі ПР ЛЗ та вищою, ніж у препаратів, які впливають на серцево-судинну систему. На наступному за серцево-судинними препаратами місці щодо кількості випадків ПР знаходяться препарати, які використовуються при лікуванні захворювань органів травлення; далі – хвороб кістково-м’язової системи та сполучної тканини; травм, отруєнь та деяких інших наслідків дії зовнішніх причин; злоякісних новоутворень

Клас хвороб (за МКХ)
Показники захворюваності (З) та поширеності (П) хвороб, кількість на 100 тис. населення
Питома вага випадків ПР (%) відповідно до МКХ
Фармакотерапевтична група ЛЗ (за АТС)
Питома вага випадків ПР ЛЗ (%)
Хвороби системи кровообігу
З
5271,8
20,7
ЛЗ, що впливають на серцево-судинну систему
15,9
П
56274
Хвороби органів дихання
З
31608,4
27,1
Антимікробні засоби для системного застосування
32,9
П
38138,5
Хвороби сечостатевої системи
З
4655,7
5,3
П
9901,5
Захворювання органів зору
З
3523,2
1,0
П
9049,1
Захворювання шкіри та придатків
З
4113
1,8
П
4904,9
Захворювання вуха та соскоподібного відростку
З
260
1,4
П
9049,1
Хвороби органів травлення
З
2980
8,0
ЛЗ, що впливають на систему травлення і метаболізм
10,7
П
17753,7
Хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини
З
3360
7,4
ЛЗ, що впливають на опорно-руховий апарат
7,6
П
10044,7
Травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин
З
4707,2
1,6
П
5002,6
Злоякісні новоутворення
З
331,5
2,8
Антинеопластичні та імуномодулюючі
1,1
П
2090,6

.
Лікуючи хвороби органів дихання, найчастіше лікарі повідомляли про ПР у разі гострих респіраторних інфекцій верхніх дихальних шляхів (11,3%), нижніх дихальних шляхів (6,7%), грипу та пневмонії (4,9%). При терапії хвороб системи кровообігу лікарі інформували про ПР ЛЗ у разі ішемічної хвороби серця (8,9%), артеріальної гіпертензії (5,5%) та цереброваскулярних захворювань (3,5%). Представлені результати відповідають даним статистичної звітності МОЗ України щодо захворюваності та поширеності хвороб у населення України за 2009 р. Що стосується деяких інфекційних захворювань та паразитарних хвороб, то серед них найбільша кількість повідомлень надходила щодо лікування ВІЛ-інфекції – 4,7% та туберкульозу – 3,8% випадків ПР. При лікуванні хвороб кістково-м’язової системи і сполучної тканини, а саме деформуючої дорсопатії, частка повідомлень про ПР становила 2,1%, інших дорсопатій – 2,1%, артрозів – 1,7% від загальної кількості отриманих повідомлень. При лікуванні хвороб нервової системи, а саме інших порушень нервової системи, відсоток надісланих повідомлень про ПР становив 1,3%, а при ураженні окремих нервів, нервових корінців і сплетінь – 0,5%

Назва хвороб відповідно до МКХ
Кількість ПР (%)
Вагітність, пологи і післяпологовий період
Інші хвороби матері, пов’язані переважно з вагітністю
0,5
Медична допомога матері в зв’язку зі станом плоду, амніотичної порожнини і можливих труднощів розродження
0,4
Пологи одноплодові, мимовільне розродження
0,4
Вагітність з абортивним результатом
0,3
Інші акушерські стани, не класифіковані в інших рубриках
0,2
Ускладнення пологів і розродження
0,2
Набряки, протеїнурія і гіпертензивні розлади під час вагітності, пологів і післяпологового періоду
0,1
Ускладнення, повв’язані переважно з післяпологовим періодом
0,1
2,0
Вроджені аномалії (вади крові), деформації і хромосомні порушення
Уроджені аномалії (вади розвитку) сечової системи
0,1
Уроджені аномалії (вади розвитку) системи кровообігу
0,0
Уроджені аномалії (вади розвитку) нервової системи
0,0
Уроджені аномалії (вади розвитку) і деформації кістково-м’язової системи
0,0
Уроджені аномалії (вади розвитку) органів дихання
0,0
0,2
Деякі інфекційні та паразитарні хвороби
Хвороба, викликана вірусом імунодефіциту людини [ВІЛ]
4,7
Туберкульоз
3,8
Кишкові інфекції
0,8
Інші бактеріальні хвороби
0,3
Вірусний гепатит
0,2
Вірусні інфекції, що характеризуються ураженням шкіри і слизових оболонок
0,2
Мікози
0,2
Інші вірусні хвороби
0,2
Інфекції, що передаються переважно статевим шляхом
0,1
Деякі бактеріальні зоонози
0,1
Педикульоз, акаріаз та інші інфестації
0,1
Гельмінтози
0,1
Бактеріальні, вірусні й інші інфекційні агенти
0,0
Наслідки інфекційних і паразитарних хвороб
0,0
Протозойні хвороби
0,0
Вірусні лихоманки, передані членистоногими, і вірусні геморагічні лихоманки
0,0
Інші хвороби, викликані спірохетами
0,0
10,6
Новоутворення
Злоякісні новоутворення органів травлення
0,6
Доброякісні новоутворення
0,6
Злоякісні новоутворення лімфоїдної, кровотворної і споріднених тканин
0,5
Злоякісні новоутворення жіночих статевих органів
0,3
Злоякісні новоутворення органів дихання і грудної клітки
0,3
Злоякісне новутворення молочної залози
0,2
Злоякісні новоутворення губи, порожнини рота і глотки
0,1
Новотвору невизначеного або невідомого характеру
0,1
Злоякісні новоутворення чоловічих статевих органів
0,1
Злоякісні новоутворення сечових шляхів
0,1
Меланома й інші злоякісні новоутворення шкіри
0,1
Злоякісне новоутворення щитовидної й інших ендокринних залоз
0,0
Злоякісні новоутворення неточно зазначених, вторинних і неуточнених локалізацій
0,0
Новотвоутворення in situ
0,0
Злоякісні новоутворення ока, головного мозку й інших відділів ЦНС
0,0
2,8
Окремі стани, що виникають у перинатальному періоді
Розлади, пов’язані з тривалістю вагітності та ростом плоду
0,0
0,0
Психічні розлади і розлади поведінки
Шизофренія, шизотипові та маревні розлади
1,7
Психічні розлади і розлади поведінки, пов’язані з уживанням психоактивних речовин
1,0
Органічні, включаючи симптоматичні психічні розлади
0,5
Невротичні, пов’язані зі стресом і соматоформні розлади
0,2
Розлади настрою (афективні розлади)
0,2
Розумова відсталість
0,1
Емоційні розлади і розлади поведінки, що починаються звичайно в дитячому і підлітковому віці
0,0
Поведінкові синдроми, пов’язані з фізіологічними порушеннями і фізичними факторами
0,0
Розлади психологічного розвитку
0,0
3,8
Симптоми, ознаки та відхилення від норми, виявлені при клінічних дослідженнях, не класифіковані в інших рубриках
Загальні симптоми й ознаки
0,4
Симптоми й ознаки, що відносяться до систем кровообігу і дихання
0,0
Симптоми й ознаки, що відносяться до системи травлення і черевної порожнини
0,0
Симптоми й ознаки, що відносяться до нервової і кістково-м’язової систем
0,0
Відхилення від норми, виявлені при дослідженні крові, при відсутності встановленого діагнозу
0,0
Симптоми й ознаки, що відносяться до пізнавальної здатності, сприйняття, емоційного стану і поведінки
0,0
0,5
Травми, отруєння та деякі інші наслідки впливу зовнішніх причин
Ускладнення хірургічних і терапевтичних втручань, не класифіковані в інших рубриках
0,2
Наслідки травм, отруєнь і інших впливів зовнішніх причин
0,2
Термічні і хімічні опіки
0,2
Травми зап’ястя і кисті
0,2
Травми голови
0,1
Травми коліна і гомілки
0,1
Інші і неуточнені ефекти впливу зовнішніх причин
0,1
Травми ділянки гомілковостопного суглоба і стопи
0,1
Травми неуточненої частини тулуба, кінцівки або ділянки тіла
0,1
Травми плечового пояса і плеча
0,1
Токсична дія речовин, переважно немедичного призначення
0,1
Наслідки проникнення стороннього тіла через природні отвори
0,1
Травми живота, нижньої частини спини, поперекового відділу хребта і таза
0,0
Травми грудної клітки
0,0
Травми ділянки тазостегнового суглоба і стегна
0,0
Отруєння лікарськими засобами, медикаментами і біологічними речовинами
0,0
Травми шиї
0,0
Деякі ранні ускладнення травми
0,0
1,6
Фактори, які впливають на стан здоров’я населення і звернення до закладів охорони здоров’я
Потенційна небезпека для здоров’я, пов’язана з інфекційними хворобами
0,2
Звертання в установи охорони здоров’я для медичного огляду й обстеження
0,1
Звертання в установи охорони здоров’я в зв’язку з необхідністю проведення специфічних процедур і одержання медичної допомоги
0,0
Звертання в установи охорони здоров’я в зв’язку з обставинами, що стосуються репродуктивної функції
0,0
0,3
Хвороби вуха і його соскоподібного відростка
Хвороби середнього вуха і соскоподібного відростка
0,5
Хвороби зовнішнього вуха
0,1
Хвороби внутрішнього вуха
0,0
Інші хвороби вуха
0,0
0,7
Хвороби ендокринної системи, розлади метаболізму і порушення обміну речовин
Цукровий діабет
2,4
Порушення обміну речовин
0,2
Хвороби щитовидної залози
0,1
Порушення інших ендокринних залоз
0,0
Ожиріння й інші види надмірності харчування
0,0
Інші види недостатності харчування
0,0
2,8
Хвороби кістково-м’язової системи і сполучної тканини
Деформуючі дорсопатії
2,1
Інші дорсопатії
2,1
Артрози
1,7
Запальні поліартропатії
0,6
Системні ураження сполучної тканини
0,2
Інфекційні артропатії
0,2
Інші остеопатії
0,1
Інші ураження суглобів
0,1
Хондропатії
0,1
Інші хвороби м’яких тканин
0,1
Спондилопатії
0,1
Порушення щільності та структури кісток
0,0
Хвороби м’язів
0,0
Інші порушення кістково-м’язової системи і сполучної тканини
0,0
7,4
Хвороби крові, кровотворних органів і окремі порушення, що залучають імунний механізм
Анемії, пов’язані з харчуванням
0,4
Порушення згортання крові, пурпури й інші геморагічені стани
0,1
Інші хвороби крові і кровотворних органів
0,0
Анемії внаслідок ферментних порушень
0,0
Окремі порушення, що втягують імунний механізм
0,0
0,5
Хвороби нервової системи
Інші порушення нервової системи
1,3
Ураження окремих нервів, нервових корінців і сплетінь
0,5
Епізодичні та пароксизмальні розлади
0,5
Екстрапірамідні й інші рухові порушення
0,2
Запальні хвороби центральної нервової системи
0,2
Поліневропатії й інші ураження периферичної нервової системи
0,1
Демієлінізуючі хвороби центральної нервової системи
0,1
Інші дегенеративні хвороби нервової системи
0,0
2,8
Хвороби ока і його придаткового апарату
Глаукома
0,2
Хвороби кон’юнктиви
0,2
Хвороби м’язів ока, порушення спільності руху очей, акомодації і рефракції
0,1
Хвороби судинної оболонки і сітківки
0,1
Хвороби кришталика
0,1
Хвороби склери, роговиці, райдужної оболонки й циліарного тіла
0,1
Хвороби зорового нерва і зорових шляхів
0,0
Хвороби повік, слізних шляхів і очниці
0,0
Хвороби склоподібного тіла й очного яблука
0,0
1,0
Хвороби органів дихання
Гострі респіраторні інфекції верхніх дихальних шляхів
11,3
Інші гострі респіраторні інфекції нижніх дихальних шляхів
6,7
Грип і пневмонія
4,9
Хронічні хвороби нижніх дихальних шляхів
3,3
Інші хвороби верхніх дихальних шляхів
0,7
Інші хвороби плеври
0,1
Хвороби легенів, викликані зовнішніми агентами
0,0
Інші респіраторні хвороби, що уражають головним чином інтерстиціальну тканину
0,0
Гнійні і некротичні стани нижніх дихальних шляхів
0,0
27,1
Хвороби органів травлення
Хвороби жовчного міхура, жовчовидільних шляхів і підшлункової залози
2,1
Хвороби стравоходу, шлунка і дванадцятипалої кишки
2,0
Хвороби порожнини рота, слинних залоз і щелеп
1,5
Хвороби печінки
0,7
Хвороби апендикса (червоподібного відростка)
0,5
Інші хвороби кишечнику
0,4
Неінфекційний ентерит і коліт
0,3
Грижі
0,3
Інші хвороби органів травлення
0,2
Хвороби очеревини
0,1
8,0
Хвороби сечостатевої системи
Тубулоінтерстиціальна хвороба нирок
1,6
Запальні хвороби жіночих тазових органів
1,4
Сечокам’яна хвороба
0,7
Інші хвороби сечовидільної системи
0,6
Незапальні хвороби жіночих статевих органів
0,4
Хвороби чоловічих статевих органів
0,3
Гломерулярні хвороби
0,1
Інші хвороби нирки і сечоводу
0,1
Хвороби молочної залози
0,1
5,3
Хвороби системи кровообігу
Ішемічна хвороба серця
8,9
Хвороби, що характеризуються підвищеним кров’яним тиском
5,5
Цереброваскулярні хвороби
3,5
Хвороби вен, лімфатичних судин і лімфатичних вузлів, не класифіковані в інших рубриках
1,0
Хвороби артерій, артеріол і капілярів
1,0
Інші хвороби серця
0,5
Хронічні ревматичні хвороби серця
0,3
Легеневе серце і порушення легеневого кровообігу
0,1
Інші та неуточнені хвороби системи кровообігу
0,0
Гостра ревматична лихоманка
0,0
20,7
Хвороби шкіри і підшкірної клітковини
Інфекції шкіри і підшкірної клітковини
0,9
Дерматит і екзема
0,4
Хвороби придатків шкіри
0,2
Папулосквамозні порушення
0,1
Інші хвороби шкіри і підшкірної клітковини
0,1
Кропив’янка й еритема
0,1
1,8

.
Слід зазначити, що у 2009 р. кількість повідомлень про ПР за АТС-класифікацією розподілялася так, як представлено у

Фармакотерапевтична група ЛЗ
2008 р., %
2009 р.,%
Антимікробні засоби для системного застосування
31,2
32,9
Засоби, що впливають на серцево-судинну систему
17,2
15,9
Засоби, що діють на нервову систему
12,9
11,1
Засоби, що впливають на систему крові та гемопоез
10,0
10,9
Засоби, що впливають на систему травлення і метаболізм
10,1
10,7
Засоби, що впливають на опорно-руховий апарат
7,6
7,6
Засоби, що діють на респіраторну систему
4,6
5,6
Дерматологічні засоби
1,1
1,4
Антинеопластичні та імуномодулюючі засоби
1,7
1,1
Засоби, що діють на органи відчуття
0,7
0,8
Різні засоби
1,0
0,7
Засоби, що впливають на сечостатеву систему і статеві гормони
1,0
0,6
Препарати гормонів для системного застосування (крім статевих гормонів)
0,5
0,5
Протипаразитарні засоби, інсектициди і репеленти
0,5
0,2

.
Щодо антимікробних засобів та препаратів, які впливають на серцево-судинну систему, то пояснення цьому наведено вище. Засоби, що діють на нервову систему, посіли третє місце за частотою випадків ПР, інформація про які була надіслана до Управління Центру. Ця група включає анальгетики (27,8%), анестетики (16,5%), психолептичні засоби (25,3%), психоаналептики (20,8%), інші засоби, що діють на нервову систему (5,7%), протиепілептичні засоби (3,4%), протипаркінсонічні препарати (0,5%). За ними розташувалися засоби, що впливають на систему крові та гемопоез, куди входять кровозамінники та перфузійні розчини (72,3%), антианемічні засоби (7%), антигеморагічні (гемостатичні) засоби (7,8%), антитромботичні препарати (9,4%) та інші гематологічні засоби (3,5%). Наступне місце посідають препарати, що діють на респіраторну систему, дерматологічні засоби та антинеопластичні препарати. Те, що засоби, які впливають на нервову систему, на систему крові та гемопоез, знаходяться між групами препаратів, які діють на серцево-судинну систему та на систему травлення, можна пояснити їх полізастосуванням, адже саме ці групи включають знеболювальні ЛЗ, перфузійні розчинники та кровозамінники, які широко використовуються при лікуванні багатьох нозологічних форм, а не однієї патології за МКХ.
Таким чином, прослідковується прямий зв’язок між захворюваністю, частотою призначень ЛЗ та частотою інформування про ПР. Менш чіткий зв’язок спостерігається між поширеністю захворювань, частотою призначень ЛЗ та частотою інформування про ПР. На нашу думку, це пояснюється тим, що показник захворюваності обраховується відповідно до кількості первинних випадків хвороб, які зазвичай потребують проведення фармакотерапії. Щодо поширеності захворювань, то цей показник крім первинних випадків захворювань включає і хронічних хворих, які у період ремісії не потребують лікування.
За даними аналізу МОЗ України щодо захворюваності, протягом останніх п’яти років спостерігається збільшення захворюваності на окремі серцево-судинні захворювання, а саме: гіпертонічну хворобу, ішемічну хворобу та цереброваскулярні захворювання, а також зростання частоти злоякісних новоутворень певної локалізації, особливо раку передміхурової залози, нирки, щитоподібної залози, тіла матки, глотки та прямої кишки. Зважаючи на взаємозв’язок між рівнем захворюваності та надходженням повідомлень про ПР ЛЗ відповідно до діагнозу (за МКХ), можна прогнозувати, що у майбутньому існує ймовірність високого рівня (та не виключене його зростання) надходження повідомлень про ПР ЛЗ при лікуванні саме цих захворювань і при застосуванні засобів, що впливають на серцево-судинну систему, та антинеопластичних ЛЗ.
Проте частота застосування ЛЗ є не єдиним фактором, який впливає на частоту інформування про ПР. Надзвичайно важливе значення має оцінка безпеки ЛЗ через показник ризик/користь. Чим його значення менше, тим безпечнішим вважається препарат і, зазвичай, його застосування рідше викликає розвиток ПР. Однак оцінка цього показника є адекватною лише відносно ЛЗ, які знаходяться у межах однієї групи (за АТС-класифікацією) або при оцінці альтернативних методів лікування однієї нозології. Прикладом може бути порівняння безпеки та ефективності нестероїдних протизапальних ЛЗ (НПЗЛЗ) при лікуванні гіпертермії та лихоманки у дітей. У зазначеній ситуації найбільш безпечними та ефективними виявилися парацетамол та ібупрофен, коефіцієнт ризик/користь яких був мінімальним у порівнянні з іншими НПЗЛЗ. Однак неможливо порівняти показник ризик/користь у ацетилсаліцилової кислоти при лікуванні стенокардії і цисплатину при лікуванні раку сечової міхура. Для розрахунків показника ризик/користь повинні існувати показники як чисельника, так і знаменника, щоб можливо було більш точно проводити його оцінку, а для цього у першу чергу необхідно мати визначені стандарти лікування більшості нозологічних форм.
У 2009 р. кількість випадків ПР при застосуванні ЛЗ вітчизняного виробництва склала 44,2%, а іноземного – 55,8% (рис. 1).
Системними проявами ПР ЛЗ, інформація про які надійшла у 2009 р., найчастіше були алергічні реакції (60,58%), порушення шлунково-кишкового тракту – у 10,97%, нервової системи – у 10,47%, серцево-судинні розлади спостерігались у 7,81% випадків

Системні ураження
Частка випадків (%)
Алергічні реакції
60,58
Алергія
50,65
Зміни шкіри та її похідних
45,60
Зміни в місці введення
3,74
Порушення з боку травного тракту
10,97
Порушення з боку шлунково-кишкового тракту
96,39
Порушення з боку печінки та жовчовидільних шляхів
3,61
Порушення нервової системи
10,47
Порушення центральної і периферичної нервової системи
99,09
Психічні розлади
0,91
Серцево-судинні розлади
7,81
Серцево-судинні розлади, загальні
93,01
Порушення ритму серця
4,37
Судинні (екстракардіальні) порушення
2,62
Інші порушення
10,17
Порушення з боку органів дихання
2,73
Порушення на рівні організму в цілому (загальні порушення)
2,62
Гематологічні ураження
1,39
Лихоманка, гіпертермічний синдром
1,38
Метаболічні зміни і порушення харчування
0,76
Відсутність ефекту
0,30
Порушення м‘язово-скелетного апарату
0,25
Порушення сечовидільної системи
0,23
Порушення ендокринної системи
0,18
Порушення зору
0,11
Порушення електролітного балансу
0,08
Порушення слуху та вестибулярного апарату
0,08
Зміни, пов’язані з механізмами резистентності
0,03
Зміни інших органів відчуття
0,01
Порушення репродуктивної системи у жінок
0,01


У переважній більшості (60,6%) повідомлень про несприятливі наслідки ЛЗ будь-яких груп йшлося про алергічні ПР. Аналогічна ситуація була і у 2008 р. Аналіз повідомлень про ПР алергічного генезу дозволив виявити, що у більшості випадків у повідомленнях не зазначалися дані алергологічного анамнезу. Тобто лікарі легковажать, не надаючи значущості такому простому, але важливому аргументу, як збір алергоанамнезу, тим самим зменшуючи ймовірність подальшого безпечного застосування ліків. Ще однією проблемою виявилося проведення проби на визначення індивідуальної чутливості до ЛЗ. По-перше, проба проводиться у такий спосіб, який у багатьох випадках не дозволяє оцінити індивідуальну чутливість пацієнта до ЛЗ. Потрібно визначати чутливість як на ЛЗ, так і на розчинник, порівнювати результати слід із застосуванням розчинів гістаміну та тест-контролю, а саме дослідження слід проводити за методом прик-тесту. Що це дає? По-перше, тільки при застосуванні прик-тестування не відбувається сенсибілізації організму до ЛЗ, адже ЛЗ не потрапляє у системний кровотік. По-друге, за наявності усіх складових (гістаміну, розчину тест-контролю, розчину ЛЗ та розчинника) можна об’єктивно оцінити наявність чи відсутність гіперчутливості. Як же проводиться визначення індивідуальної чутливості у переважній більшості випадків?

  • По-перше, відразу вводиться розведений у розчиннику ЛЗ;
  • по-друге, ЛЗ вводиться не у відповідному розведенні;
  • по-третє, відсутнє порівняння з гістаміном та негативною пробою;
  • по-четверте, введення відбувається внутрішньошкірно або підшкірно.

Ці помилки зазвичай призводять до того, що за такого способу введення відбувається сенсибілізація організму до препарату, а його введення у терапевтичній дозі спричинює маніфестацію алергічних ПР. Оцінка результатів такої проби або не є можливою, або є хибно-позитивною. Хибна оцінка проби тягне за собою помилкове рішення щодо призначення ЛЗ, що може призвести до зменшення ефективності фармакотерапії.
Нами були проаналізовані повідомлення про ПР ЛЗ на предмет медичних помилок. Серед отриманого у 2009 р. загалу повідомлень про ПР ЛЗ було виявлено, що у 2,4% випадків ПР були наслідком медичних помилок. Найчастіше лікарями при призначенні препаратів не враховувалися протипоказання (49,7%), досить часто порушувався дозовий режим та спосіб введення ЛЗ (44,6%), дані анамнезу не були враховані у 3,4% випадків, несумісність застосування препаратів з іншими ЛЗ стали причиною виникнення ПР у 2,3% випадків.
Особливе значення аналіз випадків ПР має на локальному рівні, тобто у закладі охорони здоров’я, адже він дозволить виявити системні помилки та розробити заходи щодо запобігання їх виникненню. Слід зазначити, що чим меншим є коло спостереження за ПР ЛЗ, наприклад, регіон або окремий заклад охорони здоров’я, тим більше інформації отримується, ретельніше проводиться її аналіз і більшою є його значущість. Підтвердженням цьому є результати пілотного дослідження моніторингу стаціонарів з питань ефективності та безпеки ЛЗ у закладах охорони здоров’я Житомирського регіону.
Також слід відмітити, що 98,8% ПР, інформація про які надійшла у 2009 р. до Центру, були передбаченими, тобто зазначеними в інструкції для медичного застосування ЛЗ; лише 1,2% ПР були непередбаченими, тобто на момент виявлення про них не згадувалося в інформації про ЛЗ.
Переважна більшість ПР (79,9%) були несерйозними, 20,1% – серйозними. Виникнення серйозних ПР у 43,1% випадках стало причиною госпіталізації пацієнтів; у 26,3% випадках вони призвели до тимчасової непрацездатності; у 25,1% випадків являли загрозу життю пацієнта; у 13,7% випадків ПР призвели до подовження термінів госпіталізації хворих; у 1,2% – ПР закінчились летально.
Протягом 2009 р. до Управління надійшло 14 повідомлень про летальні наслідки ПР в результаті медичного застосування ЛЗ. В усіх випадках було встановлено причинно-наслідковий зв’язок між ПР та застосуванням ЛЗ. Усі побічні реакції були передбаченими, тобто про ймовірність їх виникнення було зазначено в інструкціях для медичного застосування (далі – інструкція). У двох випадках причиною смерті стало застосування декількох препаратів (двох та трьох, відповідно), в одному застосовувався комбінований ЛЗ, до складу якого входять дві діючі речовини

Міжнародна непатентована назва
лікарських засобів
Кількість ЛЗ
Thiopental
2
Diclofenac, combinations
2
Ceftriaxone
2
Ceftazidime
1
Cefuroxime
1
Paracetamol
1
Lidocaine
1
Fentanyl
1
Acetylsalicylic acid, combinations excl. psycholeptics
1
Acetylsalicylic acid
1
Ketorolac
1
Diclofenac
1
Clopidogrel
1
Fusafungine
1
Procaine
1

.
Проведений аналіз показав, що у 6 випадках летальні наслідки ПР виникли в результаті самолікування та допущених при цьому помилок. Так, в одному випадку протягом дуже тривалого часу (близько 6 років) хвора застосовувала одночасно три НПЗЛЗ, а саме: ацетилсаліцилову кислоту, парацетамол та комбінований препарат, який містить ацетилсаліцилову кислоту, парацетамол та кофеїн, хоча жоден з цих препаратів не застосовують триваліше, ніж 10 днів. У другому випадку одночасно застосовувалися два НПЗЛЗ, діючими речовинами яких є диклофенак натрію та кеторолак, хоча в інструкції препарату, діючою речовиною якого є кеторолак, чітко зазначено, що його не можна застосовувати одночасно з іншими НПЗЛЗ. У двох випадках пацієнтами самостійно вводилися місцеві анестетики разом з іншими препаратами (комбінований препарат, який містить диклофенак натрію та лідокаїну гідрохлорид в одному випадку, і цефтріаксон з новокаїном – у другому). Препарати вводилися без попереднього визначення індивідуальної чутливості, при тому що у пацієнтки, якій вводився цефтріаксон з новокаїном, був обтяжений алергологічний анамнез, а саме алергія на лікарські засоби, що з’ясувалося вже після її смерті. Ще у двох випадках пацієнти самостійно застосовували препарати, один з яких містив комбінацію диклофенаку натрію та парацетамолу, а другий – фузафунгін, що призвело до виникнення тяжких серйозних алергічних побічних реакцій. При цьому невідомо, чи було показано їм застосовувати ці препарати та яким був алергологічний анамнез.
Аналіз решти випадків летальних наслідків ПР показав таке. У 3 випадках смерть настала від такої серйозної тяжкої алергічної реакції, як анафілактичний шок в результаті парентерального застосування антибіотиків цефалоспоринового ряду. При цьому пацієнтам не проводилася проба на визначення індивідуальної чутливості до антибіотиків.
Один випадок смерті стався у дитини віком 1 рік 11 місяців, якій вводився препарат, діючою речовиною якого є лідокаїну гідрохлорид, в результаті чого виникла анафілактична реакція, яка проявилася асфіксією та бронхоспазмом.
У двох випадках смерть зареєстровано при застосуванні тіопенталу натрію в результаті серйозних тяжких алергічних реакцій, які клінічно проявилися тотальним бронхоспазмом, серцевою та легеневою недостатністю та анафілактичним шоком.
Один летальний випадок стався при застосуванні фентанілу в результаті виникнення анафілактичної реакції, проявами якої були ларингоспазм та набряк мозку.
Ще до одного випадку смерті призвело тривале застосування препарату, діючою речовиною якого є клопідогрель, що став причиною виникнення кишкової кровотечі, різкого зниження АТ, геморагічного шоку.
Частота летальних наслідків ПР при застосуванні деяких груп ЛЗ наведена на рисунку 2.
Летальні наслідки у переважній кількості випадків (64,7%) сталися з причини виникнення алергічних ПР. Причиною смерті у 17,6% випадків були ПР, які проявлялися порушенням з боку печінки та жовчовидільних шляхів, у 5,9% – гематологічні ураження, у 5,9% – порушення з боку органів дихання, у 5,9% – порушення на рівні організму в цілому (рис. 3).
Залежно від виробництва ЛЗ, при застосуванні яких ПР закінчилися летально, розподілилися таким чином: 35% ЛЗ були вітчизняного виробництва, 17,65 – індійського, по 5,9% – угорського, німецького, кіпрського та бангладешського, 23,5% – невідомого виробництва (рис. 4).
Аналіз повідомлень про летальні наслідки ПР дозволив виявити ще одну проблему застосування ЛЗ – наслідки безвідповідального самолікування. У 43% випадків летальні наслідки ПР були результатом саме безвідповідального самолікування та помилок, які при цьому були допущені. Серед найбільш раціональних заходів, які б дозволили далі уникати цього, є проведення просвітницької роботи серед населення. У першу чергу слід розтлумачити потенційним споживачам ліків правила застосування безрецептурних ЛЗ. На жаль, надзвичайно розповсюдженою серед пересічних громадян України є хибна думка про те, що безрецептурний препарат людина сама собі й призначає. Однак це не так. Безрецептурний препарат може бути відпущений з аптеки без рецепту, однак призначити його повинен лікар! Не менш важливим завданням лікаря є формування у пацієнта комплаєнсу до лікування під час спілкування. Саме дисциплінованість пацієнта по відношенню до рекомендацій лікаря дозволить уникнути багатьох несприятливих наслідків фармакотерапії.
Частота випадків ПР також залежить і від способу уведення підозрюваного ЛЗ. Найбільш часто ПР виникали при пероральному, внутрішньовенному та внутрішньом’язовому уведенні. Це можливо пояснити високими частотою і ступенем системного впливу ЛЗ при таких способах уведення. Набагато рідше ЛЗ застосовують місцево (у вигляді мазей, лініментів), інгаляційно, ректально, вагінально, про що, в свою чергу, свідчить і низький рівень випадків ПР при таких способах уведення (рис. 5).
Слід відмітити, що розвиток ПР найчастіше спостерігався протягом першої доби від початку застосування підозрюваного ЛЗ (рис. 6). Це може бути пояснено тим, що більшість проявів ПР мали алергічний характер. Доволі рідко ПР є наслідком кумулятивного ефекту; крім того, тривале застосування ЛЗ супроводжується розвитком адаптаційних механізмів організму з наступним зменшенням ризику розвитку ПР.
Сучасний підхід до фармакотерапії передбачає використання мінімальної кількості ЛЗ, що знижує ризик негативних наслідків поліпрагмазії. Однак достатньо розповсюдженою є ситуація, коли у одного хворого діагностують декілька захворювань одночасно, що не завжди дозволяє проводити монофармакотерапію. В більшості випадків хворому призначають 2-3 ЛЗ, рідше 4-5 і зовсім рідко понад 5 ЛЗ.
За даними проведеного аналізу в 43,0% випадків ПР підозрюваний ЛЗ призначався в якості монофармакотерапії (рис. 7).
Також були виявлені вікові та статеві (гендерні) особливості виникнення ПР ЛЗ: у жінок ПР спостерігались в 1,7 рази частіше, ніж у чоловіків, що відповідає світовим тенденціям. Найбільша кількість повідомлень про ПР ЛЗ як у чоловіків, так і у жінок реєструвалась у віковому проміжку від 31 до 60 років і сягала 44,4%

Вік, роки
Дорослі
Вік
Діти
Жінки
Чоловіки
Дівчатка
Хлопчики
19-30
9,6
5,3
0-27 днів
0,0
0,1
31-45
12,0
7,9
28 днів – 23 місяці
2,1
2,2
46-60
18,3
10,3
2-11 років
1,9
2,7
61-72
10,2
5,6
12-17 років
1,5
1,5
73-80
4,1
2,0
Більше 80
1,8
1,1
Усього
56,0
32,1
Усього
5,5
6,3

.
Результати проведеного аналізу свідчать про необхідність формування професійної настороги, особливо у педіатрів, які лікують дітей віком від 2 до 11 років. Стосовно дорослих, то уважніше слід ставитися до пацієнтів віком 46-60 років, особливо до жінок.
У випадках, коли застосування ЛЗ супроводжувалося виникненням ПР, було встановлено певний причинно-наслідковий зв’язок між проявами ПР та застосуванням підозрюваних ЛЗ; у 5,1% випадків він був достовірний, у 87,4% випадках – імовірний; у 7,3% випадках – можливий; у 0,2% – сумнівний.

Висновки
Здійснення в Україні фармаконагляду дозволило прийняти важливі рішення щодо убезпечення подальшого медичного застосування в Україні деяких препаратів.
Так, у 2009 р. було заборонено застосування в Україні ряду препаратів, до якого ввійшли:

  • комбіновані препарати, які містять німесулід і парацетамол резорбтивної дії (наказ МОЗ України від 04.06.2009 р. № 406), оскільки така комбінація сприяє токсичному ураженню печінки, а обидва препарати є гепатотоксичними;
  • римонабант (Акомплія) (наказ МОЗ України від 13.05.2009 р. № 318). Римонабант призначався для зниження ваги у дорослих з індексом маси тіла ≥ 30 кг/м2, або у дорослих пацієнтів з індексом маси тіла ≥ 27 кг/м2, які мали інші фактори ризику, такі як цукровий діабет 2 типу або дисліпідемія. У жовтні 2008 р. Комітет з медичних продуктів для людини (Committee for Medicinal Products for Human Use – СНМР) Європейського медичного агенства (European Medicines Agency – ЕМЕА) після оцінки даних клінічних досліджень дійшов висновку, що ризик розвитку психічних розладів, таких як депресія, розлади сну, тривога і агресія у пацієнтів, які приймали римонабант, удвічі вищий, ніж у пацієнтів, які приймали плацебо. До того ж, за три літні місяці 2008 р. СНМР отримав 5 повідомлень про суїциди у пацієнтів, які на той час брали участь у клінічних дослідженнях римонабанту у порівнянні з одним випадком у плацебо-контрольованих групах. А у деяких випадках римонабант призначався навіть пацієнтам, які приймали антидепресанти, незважаючи на те що психічні розлади були строгим протипоказанням до його застосування. Тому СНМР зробив висновок, що ризик від застосування римонабанту перевищує користь і призупинив дію реєстраційного посвідчення цього препарату на території ЄС;
  • ефалізумаб (Раптива) (наказ МОЗ України від 15.06.2009 р. № 512 ). У лютому 2009 р. ЕМЕА рекомендувало призупинити дію реєстраційного посвідчення ефалізумабу на території ЄС у зв’язку з ризиком розвитку прогресуючої мультифокальної лейкоенцефалопатії (ПМЛ) у пацієнтів, які приймали цей ЛЗ. Ефалізумаб призначався для лікування помірного та тяжкого псоріазу в дорослих пацієнтів у випадках, коли інша системна терапія циклоспоринами, метотрексатом чи PUVA-терапія була неефективною, протипоказаною чи не прийнятною. СНМР отримало інформацію про три підтверджені випадки (з них два – летальні) розвитку ПМЛ – рідкісного інфекційного захворювання головного мозку, яке зазвичай призводить до смерті або інвалідності – у пацієнтів, які приймали ефалізумаб понад три роки. Також повідомлялося про один непідтверджений випадок розвитку ПМЛ та тлі застосування ефалізумабу. Після перегляду та оцінки усіх доступних даних СНМР зробив висновок, що користь від застосування ефалізумабу досить скромна, до того ж існує ризик розвитку інших серйозних побічних реакцій, включаючи синдроми Мілера – Фішера та Джуліана – Барре, енцефаліт, енцефалопатію, менінгіт, сепсис і умовно-патогенні інфекції.

В інструкції для медичного застосування ряду ЛЗ внесені зміни, а саме зазначено у них ті ПР, які раніше вважалися непередбаченими. Також впорядковано, уніфіковано та затверджено інструкції на наступні лікарські засоби та інфузійні розчини:
– аміаку розчин, розчин для зовнішнього застосування 10%;
– кислота борна, розчин для зовнішнього застосування, спиртовий 3%;
– брильянтовий зелений, розчин для зовнішнього застосування, спиртовий 1%;
– водню пероксид, розчин для зовнішнього застосування 3%;
– етанол 70%, розчин;
– йод, розчин для зовнішнього застосування, спиртовий 5%;
– меновазин, розчин для зовнішнього застосування, спиртовий;
– метиленовий синій, розчин для зовнішнього застосування, спиртовий 1%;
– кислота саліцилова, розчин для зовнішнього застосування, спиртовий 1%;
– спирт камфорний, розчин для зовнішнього застосування, спиртовий 10%;
– спирт мурашиний, розчин для зовнішнього застосування, спиртовий;
– формідрон, розчин для зовнішнього застосування, спиртовий;
– розчин натрію хлориду 0,9%;
– розчин глюкози 5%;
– розчин глюкози 10%;
– розчин Рінгера;
– розчин Рінгера-лактату;
– розчин реополіглюкіну.
Проведення аналізу отриманої інформації про ПР ЛЗ можна використовувати для побудови прогнозів щодо частоти виникнення ПР в залежності від частоти застосування ЛЗ (відповідно до даних захворюваності з більшою точністю, та з меншою – відповідно до даних поширеності хвороб). Останнє дасть можливість:

  • по-перше, забезпечити усіх лікарів базовими знаннями з питань безпеки лікарських засобів;
  • по-друге – цілеспрямовано забезпечити додатковою інформацією лікарів тих спеціальностей, які надають допомогу при лікуванні тих хвороб та станів, частота яких має тенденцію до зростання або при лікуванні яких використовуються ЛЗ з високим показником співвідношення ризик/користь.

На сьогодні це стосується лікування певних хвороб системи кровообігу та злоякісних новоутворень та застосування засобів, що впливають на серцево-судинну систему та антинеопластичних ЛЗ.
Аналіз отриманих результатів дозволяє виявити ті ЛЗ, які є найбільш ризикованими з огляду на безпеку, у межах однієї фармакологічної групи з подальшим прийняттям відповідних рішень.
Отримані протягом 2009 р. дані щодо безпеки застосування ЛЗ дозволили визначити групи ризику щодо призначення фармакотерапії (діти 2-11 років та дорослі, особливо – жінки віком 46-60 років).
Оцінка випадків ПР виявив типові медичні помилки, які стали причиною виникнення ПР ЛЗ, що дозволило спланувати подальшу роботу щодо їх усунення. Одним із запобіжних заходів є удосконалення наказу МОЗ та АМН України щодо профілактики, виявлення та лікування медикаментозної алергії.
Результати проведеного аналізу показали, наскільки серйозними є несприятливі наслідки безвідповідального самолікування. Останнє зумовило необхідність активізації просвітницької роботи співробітників регіональних відділень Управління Центру серед потенційних споживачів ЛЗ.
Роль та місце кожного з цих чинників потребує подальшого додаткового вивчення, що є можливим за умов розбудови системи фармаконагляду, зокрема, за впровадження методу моніторингу стаціонару щодо ефективності та безпеки ЛЗ.

Поділитися з друзями:

Партнери

ЛоготипЛоготипЛоготипЛоготип