Ще раз про фармаконагляд, зокрема про непередбачені побічні реакції

сторінки: 9-14

О.В. Матвєєва, О.П. Вікторов, І.О. Логвіна, В.П. Яйченя Управління післяреєстраційного нагляду ДП «Державний фармакологічний центр» МОЗ України

Застосування будь-якого лікарського засобу разом із терапевтичною дією може спричинити виникнення несприятливих наслідків використання. Побічні реакції, які виникають при медичному застосуванні препаратів, можуть бути результатом невідповідної якості лікарських засобів, або ж зумовлені їх властивостями чи особливостями відповіді організму на введення препарату. Абсолютно безпечних ліків немає, не було й не буде. Це зумовлює необхідність постійного здійснення нагляду за безпекою ліків. Лише у разі, якщо користь від застосування переважає над ризиком, препарат може використовуватися, коли ж навпаки – лікарський засіб не повинен застосовуватися. Постійне спостереження за безпекою ліків дозволяє оцінювати співвідношення ризик/користь і приймати відповідні рішення щодо подальшого медичного застосування препарату.
Нагляд за безпекою лікарських засобів є складовою національної політики України в галузі застосування ліків. У разі, якщо йдеться про невідповідну якість ліків, контроль здійснюється Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів. Наглядом за побічними реакціями лікарських засобів, що обумовлені властивостями препаратів чи особливостями відповіді організму на їх уведення, займається Державний фармакологічний центр МОЗ України за допомогою функціонування системи фармаконагляду в нашій країні.
Система фармакологічного наглядуце державна система збору та наукової оцінки інформації про побічні реакції лікарських засобів під час їх медичного застосування з метою прийняття відповідних регуляторних рішень.
Підходи до здійснення фармаконагляду, визначені Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), є однаковими в усіх країнах світу.
Здійснення фармаконагляду в Україні регламентується наказом МОЗ України від 26.12.2006 р. № 898 «Про затвердження Порядку здійснення нагляду за побічними реакціями лікарських засобів, дозволених до медичного застосування» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.01.2007 р. № 73/13340) (надалі – Порядок). Відповідно до Порядку, в разі виникнення побічної реакції кожен лікар будь-якого закладу охорони здоров’я повинен повідомити про це. Інформація про побічні реакції надається також виробниками лікарських засобів, її можна отримати з літературних джерел, від ВООЗ та інших світових організацій, що займаються безпекою застосування лікарських засобів, тощо.
Здійснення нагляду за побічними реакціями лікарських засобів, дозволених до медичного застосування, покладено МОЗ України на ДП «Державний фармакологічний центр» МОЗ України (надалі – Центр), а саме на його підрозділ – Управління післяреєстраційного нагляду (надалі – Управління). Саме сюди надходить інформація про побічні реакції, що виникли при медичному застосуванні лікарських засобів, тут вона обробляється та аналізується.
До складу Управління Центру входять 27 регіональних відділень, співробітники яких працюють із керівниками лікувально-профілактичних закладів та лікарями щодо питань фармаконагляду в усіх регіонах України (рис.1).
Згідно з визначенням ВООЗ, побічна реакція (ПР) – це ненавмисна та шкідлива для організму людини реакція, що виникла при використанні препарату в звичайних дозах із метою профілактики, лікування та/або діагностики.
Усі ПР поділяються на передбачені та непередбачені.
Передбачена побічна реакція – ПР, характер або тяжкість якої узгоджується з наявною інформацією про ЛЗ, наприклад, з Інструкцією для медичного застосування чи з листком-вкладишем.
Непередбачена побічна реакція – ПР, характер або тяжкість якої не узгоджується з наявною інформацією про ЛЗ, наприклад, з Інструкцією для медичного застосування чи з листком-вкладишем, тобто мова йде про невідому реакцію на препарат.
За ступенем серйозності всі ПР поділяються на серйозні та несерйозні.
Серйозна побічна реакція – будь-який несприятливий медичний прояв при застосуванні ЛЗ (незалежно від дозування), який призводить до смерті, становить загрозу життю, вимагає госпіталізації або подовження терміну госпіталізації, призводить до довготривалої або значної непрацездатності чи інвалідності, або до вродженої аномалії чи вади розвитку.
Якщо ПР не ідентифікується як серйозна, її вважають несерйозною.
Інколи медичне застосування лікарських засобів (ЛЗ) може супроводжуватися відсутністю ефективності (ВЕ) ЛЗ. Остання може бути пов’язана не лише з невідповідною якістю ЛЗ, адже ефективність препарату залежить від багатьох чинників. Надзвичайно важливу роль відіграють генетичні особливості як кожного організму окремо, так і нації в цілому. Тому інструкції для медичного застосування одного й того ж ЛЗ можуть відрізнятися в різних країнах світу, а іноді – на різних континентах. Адже у одних народів певний ЛЗ є безпечним та може бути використаний для лікування певних захворювань, а в інших – ні (або з деякими застереженнями).
Інформація про ПР чи ВЕ ЛЗ в Україні надходить до Управління від лікарів усіх закладів охорони здоров’я незалежно від їх галузевого підпорядкування та форм власності.
Про що потрібно повідомляти
Необхідно повідомляти про будь-які ПР чи ВЕ зареєстрованих в Україні ЛЗ, включаючи рентгенографічні контрастні засоби та препарати рослинного походження; про небажаний вплив на плід і новонароджених у період вагітності та лактації, а також про ускладнення в результаті зловживання ліками та формування залежності від них. Це слід робити і в разі використання ЛЗ з метою самолікування, і в разі призначення їх лікарем.
Отже, повідомляти слід про:
• передбачені та непередбачені ПР ЛЗ;
• серйозні та несерйозні ПР ЛЗ;
• ВЕ ЛЗ.
Слід повідомляти про будь-які прояви ПР – чи то сухість у роті при застосуванні трициклічних антидепресантів, чи закреп при застосуванні наркотичних анальгетиків (опіоїдів), чи кашель при використанні інгібіторів АПФ, чи порушення з боку крові при застосуванні метамізолу натрію, чи ниркова недостатність при застосуванні ацетамінофену, чи жовтяниця при застосуванні німесуліду, чи порушення з боку органів зору при застосуванні етамбутолу тощо.
Крім інформування про клінічні прояви ПР, слід повідомляти також про те, чи спостерігалися зміни показників лабораторних досліджень, ускладнення перебігу захворювання, що може бути пов’язано з прийомом ЛЗ.
Повідомляти про ПР варто навіть якщо у лікаря немає впевненості, що саме цей ЛЗ викликав її. Тобто, повідомляючи про ПР, лікар не обов’язково повинен бути впевнений у наявності причинно-наслідкового зв’язку між застосуванням підозрюваного ЛЗ та виникненням ПР.
Також слід проводити спостереження за можливим виникненням відстрочених ПР. Наприклад, онкологічні захворювання, хлорохінова ретинопатія, ретроперитонеальний фіброз можуть виявитися через місяці або роки після застосування ЛЗ, як і уроджені вади розвитку, які можуть проявитися через певний проміжок часу після застосування вагітною ЛЗ.
Особливої уваги потребує призначення ЛЗ хворим, які входять до групи ризику розвитку ПР – пацієнтам із захворюваннями нирок та печінки, особам літнього та старечого віку, дітям, вагітним та жінкам, які годують грудьми.
Хто повинен повідомляти
Про ПР чи ВЕ ЛЗ повинні повідомляти лікарі всіх спеціальностей, відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 27.12.2006 р. № 898 «Про затвердження Порядку здійснення нагляду за побічними реакціями лікарських засобів, дозволених для медичного застосування».
Якщо ПР чи ВЕ виникли у пацієнта, який лікується вдома, він повинен про це повідомити свого лікаря, а той – діяти відповідно до чинного законодавства України.
Як слід повідомляти
Для надання інформації використовують спеціальну форму карти-повідомлення, яка містить інформацію про пацієнта, опис ПР чи ВЕ (час появи, курс лікування, результати обстеження, наслідок), дані про підозрюваний ЛЗ, усі інші призначені ЛЗ (а також препарати для самолікування), фактори ризику та інші дані, а також ім’я та адресу особи, з якою можна зв’язатися у разі необхідності уточнення даних повідомлення. Конфіденційність наданої інформації гарантується!!!
Необхідно підкреслити, що надання повідомлення про ПР чи ВЕ ЛЗ не тільки не викликають ніяких адміністративних негативних заходів, а навпаки, свідчать про високий професіоналізм лікаря.
Як чинити у разі виникнення будь-яких питань при виявленні ПР чи ВЕ ЛЗ або при заповненні карти-повідомлення
У разі, якщо при виявленні ПР чи ВЕ ЛЗ або заповненні карти-повідомлення виникли будь-які питання, лікар може звернутися до співробітників регіональних відділів Управління чи відділу фармакологічного нагляду Управління (контактний телефон (044) 498-43-58 чи за електронною адресою: vigilance@pharma-center.kiev.ua).
Слід зазначити, що співробітники регіональних відділень постійно проводять просвітницьку роботу серед лікарів щодо фармаконагляду, зокрема з питання «як чинити у разі виникнення ПР?». Однак інколи лікарі виступають на шпальтах газет чи в інших засобах масової інформації з приводу відсутності ефективності чи небезпеки застосування того чи іншого ЛЗ. Останнє лише збурює населення, формує негативне ставлення до певних ЛЗ, зменшує ефективність лікування, однак не сприяє убезпеченню застосування ЛЗ. Лікар не повинен діяти в інший спосіб, ніж зазначено в наказі МОЗ України № 898. Тільки надіслані лікарями карти-повідомлення є офіційним підтвердженням виникнення ПР чи ВЕ. Саме ці документи є підґрунтям для прийняття відповідних рішень щодо внесення змін та доповнень в інструкцію для медичного застосування, обмеження чи заборони застосування ЛЗ.
Де знайти карту-повідомлення для надання інформації про ПР чи ВЕ ЛЗ
Зразок карти-повідомлення про ПР чи ВЕ ЛЗ при медичному застосуванні можна отримати за зазначеною на офіційному сайті Центру адресою: www.pharma-center.kiev.ua. Зразок карти-повідомлення є також у наказі МОЗ України від 27.12.2006 р. № 898 та у Державному формулярі лікарських засобів (відривні листи розміщені перед внутрішнім боком задньої обкладинки).
Терміни подання карт-повідомлень про ПР чи ВЕ ЛЗ
Інформація про всі несерйозні ПР ЛЗ чи ВЕ ЛЗ повинна подаватися до відділу фармакологічного нагляду Управління протягом 15 діб, а про всі серйозні ПР ЛЗ чи ВЕ ЛЗ – протягом 48 годин.
Куди повинна направлятися інформація про ПР чи ВЕ ЛЗ
Уся інформація повинна направлятися до відділу фармакологічного нагляду Управління в будь-який із зазаначених способів:
• листом чи телеграмою на адресу: відділ фармакологічного нагляду Управління післяреєстраційного моніторингу безпеки та ефективності лікарських засобів ДП «Державний фармакологічний центр» МОЗ України, вул. Ушинського 40, м. Київ, 03151;
• телефонограмою чи факсом: (044) 498-43-58;
• електронною поштою: vigilance@pharma-center.kiev.ua
Як чинити у разі, якщо ПР чи ВЕ можуть бути пов’язані із неналежною якістю ЛЗ
При медичному застосуванні ЛЗ є імовірність виникнення ПР чи ВЕ, які можуть бути пов’язані із неналежною якістю ЛЗ. Такі несприятливі наслідки застосування ЛЗ не слід плутати з ПР, які виникають за належної якості ЛЗ. Проблемами невідповідної якості ЛЗ в Україні займається Державна інспекція з контролю якості лікарських засобів. У разі, якщо у хворого виникла ПР чи ВЕ при медичному застосуванні ЛЗ, а лікар підозрює, що препарат невідповідної якості (наприклад, змінився колір ЛЗ, з’явилася мутність, неприємний запах, смак, виявлені фізичні домішки, препарат погано розчиняється тощо), він повинен також повідомити про це в ДП «Державний фармакологічний центр» МОЗ України, який інформує з цього приводу Державну Інспекцію з контролю якості лікарських засобів.
Як можна запобігти виникненню ПР ЛЗ:
• не використовуйте будь-які ЛЗ, якщо відповідне показання до їх застосування відсутнє в інформації про ЛЗ (інструкція для медичного застосування);
• якщо пацієнтка вагітна чи годує грудьми – не використовуйте ЛЗ без нагальної потреби;
• не використовуйте будь-які ЛЗ при підвищеній чутливості до них у пацієнта. Запитайте у пацієнта, чи були у нього раніше прояви гіперчутливості, алергії чи ідіосинкразії;
• уникайте поліпрагмазії як можливого фактору несприятливої взаємодії ЛЗ. Запитайте перед призначенням ЛЗ, чи приймає пацієнт ще інші ЛЗ, включаючи препарати для самолікування, харчові добавки, фітопрепарати;
• зважайте на те, що вік пацієнта, наявність захворювань печінки та нирок можуть змінювати метаболізм або виведення ЛЗ, що потребує корекції його дози. Генетичні фактори також можуть бути причиною варіацій метаболізму;
• чітко й ясно інформуйте пацієнта про спосіб, дози та наслідки прийому ЛЗ, особливо осіб старечого та літнього віку та інших пацієнтів, які можуть неправильно зрозуміти рекомендації лікаря.
Значення післяреєстраційного нагляду за безпекою та ефективністю ЛЗ
Здійснення в Україні збору та аналізу інформації про ПР чи ВЕ ЛЗ дозволило прийняти важливі регуляторні рішення, зокрема, суттєво обмежити медичне застосування таких препаратів, як гентаміцин, метамізол натрію (анальгін), озельтамівір; дезінтоксикаційних розчинів, які містять низькомолекулярний полівінілпіралідон. Заборонено застосування Гемодезу, препаратів, до складу яких входить кава-кава, циметидину, таблеток фурациліну для внутрішнього застосування.
Лише протягом 2006-2009 рр. заборонено застосування препаратів:
• еуфіліну, де стабілізатором був етилендіамін – у зв’язку із зростанням ризику та частоти виникнення алергічних побічних реакцій;
• рофекоксибу в добовій дозі більше 50 мг, а також у осіб із підвищеним ризиком з боку серцево-судинної системи (перенесеними інфарктами, інсультами, клінічними формами атеросклерозу, що прогресують) віком від 65 років – у зв’язку з ризиком ускладнень із боку серцево-судинної системи;
• німесуліду резорбтивної дії у дітей до 12 років, у пацієнтів із лихоманкою, грипоподібними симптомами, при захворюваннях печінки та нирок, при алкоголізмі та наркозалежності, також значно обмежено показання до їх застосування (гострий біль, симптоматичне лікування больового остеоартрозу, первинної дисменореї) у зв’язку з гепатотоксичністю німесуліду;
• тіоридазин – заборонено використовувати у добовій дозі більше 300 мг, значно обмежено показання до його використання у зв’язку із зростанням ризику побічних реакцій;
• озельтамівіру – у дитячому віці у зв’язку із розладами психіки у цієї категорії хворих;
• ефалізумабу (Раптива) – у зв’язку з виникненням на тлі його застосування рідкісного прогресуючого та демієлінізуючого захворювання центральної нервової системи – прогресуючої мультифокальної лейкоенцефалопатії;
• римонабанту (Акомплія) – у зв’язку з тим, що після початку широкого медичного застосування цього лікарського засобу зросла кількість випадків психічних розладів, включаючи депресію, розлади сну, суїциди (порівняно з плацебо – у 2 рази).
Слід зазначити, що підґрунтям для прийняття відповідних регуляторних рішень в усіх перелічених випадках стали повідомлення про непередбачені побічні реакції.
Більш докладну інформацію про діяльність Управління можна отримати на офіційному сайті Центру www.pharma-center.kiev.ua.
На сьогодні основним джерелом інформації про побічні реакції лікарських засобів в Україні є повідомлення від лікарів. Згідно з наказом МОЗ України № 898 від 27.12.2006 р., у разі виникнення ПР ЛЗ кожен лікар повинен заповнити форму 137/о (карта спонтанного повідомлення про ПР ЛЗ) і надіслати її до Управління Центру (у випадку несерйозної ПР – протягом 15 днів, серйозної – 48 годин), при цьому копія карти повинна залишитися у лікувально-профілактичному закладі (у відповідального за фармаконагляд) для складання річної звітності за формою 69-здоров (рис. 2).
Станом на сьогодні про ПР ЛЗ інформує близько 7% лікарів із 35% лікувально-профілактичних закладів України. Починаючи з 2004 р., щорічна кількість повідомлень про побічні реакції лікарських засобів від лікарів становить більше 4 000. Порівнюючи з 2006 р., у 2007 р. надійшло на 27% більше карт-повідомлень від лікарів України, а у 2008 р. – на 31%, ніж у 2007 р. Ці показники є свідченням стабільного функціонування та розбудови системи фармакологічного нагляду в Україні.
Станом на 29.09.2009 р. національна база даних про ПР ЛЗ в Україні становить понад 34 тис. повідомлень, що надійшли від лікарів (рис. 3).
У 2002 р. Україна стала дійсним членом Програми ВООЗ із моніторингу лікарських засобів. Однією з умов членства є регулярне надання відомостей про випадки побічних реакцій лікарських засобів, що виникли при їх медичному застосуванні на території України до Центру ВООЗ (м. Уппсала, Швеція). Інформація, що базується на даних спонтанних повідомлень, одержаних від лікарів, надсилається та заноситься до міжнародної бази даних. Центр має online доступ до бази даних ВООЗ, яка на сьогодні налічує понад 48 млн повідомлень. Співробітники бази даних ВООЗ регулярно проводять аналіз даних із безпеки ЛЗ та публікують їх у WHO Pharmaceuticals Newsletter, Uppsala Reports, WHO Signals, які доступні на сайті ВООЗ для широкого загалу. Аналіз повідомлень про непередбачені побічні реакції від країн-учасниць цієї Програми дає можливість на світовому рівні формувати сигнал, тобто попередити про нову інформацію з безпеки застосування ЛЗ. Співробітники Центру за потреби мають можливість поставити запитання чи поділитися новою отриманою інформацією щодо безпеки ЛЗ зі співробітниками регуляторних органів інших країн – учасниць Програми ВООЗ з моніторингу. Зробити це можна за допомогою електронної системи обміну повідомленнями VigiMed. У 2003 р. інформація про непередбачену ПР мідекаміцину, надіслана Центром до ВООЗ, стала підґрунтям для формування сигналу на світовому рівні. Завдяки цьому в інструкцію для медичного застосування препаратів, діючою речовиною яких є мідекаміцин, було внесено таку ПР, як синдром Стівенса–Джонсона.
Серед загалу отриманих Управлінням Центру повідомлень про ПР ЛЗ переважну більшість становлять передбачені ПР. Протягом 2003-2008 рр. співвідношення передбачених і непередбачених ПР коливається у межах 33:1. У 2008 р. це співвідношення становило 29:1, а серед непередбачених ПР частка серйозних становила близько третини повідомлень.
Після того як до Управління надходить інформація про непередбачену ПР, за цим ЛЗ та проявами ПР, які виникають при його медичному застосуванні, ведеться пильне спостереження. Це відповідає світовим підходам до цієї категорії ПР. Встановлення причинно-наслідкового зв’язку між ПР та прийомом ЛЗ, зростання частоти надходження повідомлень про непередбачені ПР чи ступеня серйозності проявів ПР (за умови встановлення причинно-наслідкового зв’язку між ПР та ЛЗ) стають підґрунтям для прийняття МОЗ України рішення стосовно подальшого медичного застосування певного ЛЗ, а саме: внесення змін та доповнень, обмежень в інструкцію для медичного застосування ЛЗ або навіть заборону його використання.
Наприклад, протягом 2006-2008 рр. до Центру надійшли повідомлення про ПР, які виникли при медичному застосуванні лікарських засобів, діючою речовиною яких є тіотриазолін, переважна більшість з яких були непередбаченими. Результати аналізу та обговорення даних із безпеки цих ЛЗ стали підґрунтям для прийняття рішення про необхідність внесення змін та доповнень в інструкцію для медичного застосування цих ЛЗ. На сьогодні в інструкціях препаратів різних форм випуску, діючою речовиною яких є тіотриазолін, ці ПР зазначені, отже є передбаченими.
Аналогічна ситуація виникла з такими ЛЗ, як глюкози розчин 5%, 10%, Рінгера розчин, Рінгера-лактату розчин, Реополіглюкін усіх виробників. Слід зазначити, що застосування розчинів для внутрішньовенного введення супроводжується низкою проблем. Однією з них є одночасне застосування для лікування розчинів, вироблених у промислових умовах та в лікарняних аптеках. Невідповідна якість останніх може стати причиною виникнення непередбачених ПР, а «тінь» лягає також і на препарати, вироблені в промислових умовах. У таких ситуаціях проводяться службові розслідування, які дозволяють виявити причини розвитку ПР та уникнути їх надалі. Тим не менш, зазначені розчини, які випускаються фармпромисловістю, також викликали непередбачені ПР, прояви яких були розглянуті та проаналізовані. Станом на сьогодні в інструкції цих препаратів внесені ПР, які на момент виявлення були непередбаченими.
До 2008 р. Управлінням Центру та виробником одного з полівітамінних препаратів велося пильне спостереження щодо алергічних ПР, які на момент виявлення були непередбаченими. У 2008 р. було прийнято рішення внести ці ПР в інструкцію для медичного застосування, і відтоді вони ідентифікуються як передбачені, адже зазначені в інструкції цього ЛЗ.
Повідомлення про зміни з боку центральної нервової системи при медичному застосуванні ЛЗ кверцетину стали надходити до Управління Центру з 2005 р. Згодом, у 2008 р., були внесені зміни та доповнення в інструкцію для медичного застосування. На сьогодні ці ПР є передбаченими.
У 2009 р. були внесені доповнення у розділ «Побічні реакції» інструкції для медичного застосування препарату, який є сполукою лізину з есциновою кислотою. Від 2005 р. до Управління Центру почали надходити повідомлення про ПР, які проявлялися змінами з боку серцево-судинної, центральної та периферичної нервової системи. Зазначені ПР були відсутні в його інструкції для медичного застосування, однак їх клінічні прояви не були пов’язані повідомлювачами з невідповідною якістю препарату. У 2009 р. зазначені ПР внесли в інструкцію для медичного застосування, отже станом на сьогодні їх розцінюють як передбачені.
Рішення про необхідність внесення змін щодо безпеки ЛЗ, обмеження чи заборону медичного застосування того чи іншого ЛЗ в Україні приймається також згідно зі світовими даними, зокрема з повідомленнями про непередбачені ПР. Прикладом може бути заборона застосування ефалізумабу. У червні 2009 р. ЕМЕА (Європейське медичне агентство лікарських засобів) опублікувало рішення про зупинення дії реєстраційного посвідчення цього препарату на території ЄС. Останнє було зумовлено тим, що потенційна користь від його застосування для лікування псоріазу не перевищувала ризику виникнення на тлі його застосування рідкісної непередбаченої ПР з боку центральної нервової системи – прогресуючої мультифокальної лейкоенцефалопатії. Тоді ж дію реєстраційного посвідчення цього препарату було зупинено і в Україні.
Ще одним таким прикладом може бути ситуація з препаратом римонабан, який застосовувався як допоміжний засіб до дієти та фізичних навантажень при лікуванні дорослих пацієнтів із ожирінням або надлишковою масою тіла та асоційованими факторами ризику, такими як діабет ІІ типу або дисліпідемія. Після оцінки усієї наявної інформації з безпеки застосування цього ЛЗ, а також даних післяреєстраційних досліджень, ЕМЕА зупинив дію реєстраційного посвідчення римонабанту в січні 2009 р. у зв’язку з високим ступенем ризику розвитку психічних розладів при його застосуванні. Це стало підґрунтям для заборони цього ЛЗ в Україні.
Як було зазначено раніше, в усьому світі повідомлення про непередбачені ПР є підставою для більш пильного спостереження за тим ЛЗ, який спричинив їх виникнення. Так само відбувається в Україні. Зокрема, продовжується спостереження щодо несприятливих наслідків медичного застосування таких ЛЗ: холекальциферол (алергічні ПР); даларгін (алергічні ПР, зміни центральної і периферичної нервової системи); еуфілін (алергічні ПР, зміни центральної та периферичної нервової системи, серцево-судинної системи), на які отримані повідомлення про непередбачені ПР не лише у 2008 р., а й у попередні роки.
Навіть поодинокі випадки непередбачених ПР потребують обліку та спостереження. При проведенні аналізу повідомлень про непередбачені ПР ми стикнулися з ситуацією, коли у 2008-2009 рр. було отримано по 1-2 повідомлення про непередбачені ПР на такі ЛЗ: ектирицид (алергія), аміодарон (біль у ділянці нирок), кортексин (нудота, тремор, підвищення артеріального тиску), лактулоза (алергія), натрію тіосульфат (загальна слабкість, нудота), папаверин (різке збудження, озноб, підвищення температури тіла), амбазон (алергія), хондроїтину сульфат для застосування всередину (периферичні набряки, підвищення артеріального тиску, шлунково-кишкова кровотеча). У базі даних Управління Центру про ПР ЛЗ за попередні роки таких повідомлень або немає, або їх загальна кількість не перевищує трьох. У переважній більшості випадків ці ПР є несерйозними. У таких випадках в усьому світі продовжується проведення спостереження за такими ПР і лише у разі встановлення причинно-наслідкового зв’язку між ПР та ЛЗ при збільшенні частоти їх надходження чи важкості проявів ПР розглядається питання щодо їх внесення в інформацію про ЛЗ. Отже, на сьогодні за цими ЛЗ та ПР, які виникли на тлі їх застосування в Україні, продовжується спостереження.
Крім зазначеного вище, до Управління також часто надходять повідомлення, у яких йдеться про ПР, що є окремими симптомами зазначеного в інструкції симптомокомплексу. Наприклад, в інструкції зазначено, що на тлі застосування ЛЗ можуть виникати алергічні реакції, а не зазначено, що вони можуть проявлятися набряком Квінке, шкірними висипаннями, кропив’янкою тощо. Такі побічні реакції швидше слід вважати не конкретизованими в інструкціях. Однак не всі з них слід вносити в інструкцію, тим більше негайно.
Інформація про ПР ЛЗ надходить до ДФЦ України не тільки від лікарів України, а й від виробників, у тому числі й інформація про серйозні непередбачені випадки ПР ЛЗ, які сталися в інших країнах світу. Ця інформація також аналізується та враховується при прийнятті регуляторних рішень. Одним із прикладів співпраці з виробниками може бути ситуація з препаратом, діючою речовиною яких є деферасірокс. Компанія надала до Центру повідомлення про такі побічні реакції при застосуванні цього препарату, як тромбоцитопенія, лейкопенія, зниження рівня гемоглобіну. У коментарях до повідомлень було зазначено, що ці ПР є передбаченими. Однак перелічені побічні реакції були відсутні в чинній Інструкції для медичного застосування цього препарату, затвердженій в Україні. Центр рекомендував компанії внести ці ПР у Інструкцію для медичного застосування, і на сьогодні ця інформація уже міститься в інструкції.
Чи безпечними є ліки, які зареєстровані та застосовуються в Україні? Відповідь на це питання може дати співвідношення відсотка ПР (рис. 4) до відсотка ЛЗ, представлених на фармацевтичному ринку України (рис. 5).
У таблиці представлене згадане співвідношення для ЛЗ виробництва Індії, країн Євросоюзу та України, значення якого коливається від 1,8 до 2,0. Останнє є підтвердженням того, що загалом препарати, які застосовуються в Україні, є безпечними.
Інформація щодо безпеки застосування ЛЗ постійно публікується у профільних медичних виданнях: «Ліки», «Ліки України», «Раціональна фармакотерапія», «Вісник фармакології й фармації», «Астма та алергія», «Клінічна фармація», «Український ревматологічний журнал», «Провізор», «Клінічна імунологія, алергологія, інфектологія», щотижневик «Аптека», «Новини медицини й фармації», «Ваше здоров’я» та ін.
Таким чином, в Україні створена правова база для здійснення фармаконагляду, існує організаційна та методична підтримка з боку Управління Центру та його регіональних відділень. На сьогодні опановано та впроваджено в Україні систему подання спонтанних повідомлень (форма 137/о), відомості про ПР ЛЗ включені до державної медичної статистичної звітності (форма 69-здоров), розпочалося проведення наукових досліджень у напрямку вивчення профілю безпеки ЛЗ, розроблено навчальні плани та програми перед- та післядипломної підготовки лікарів та провізорів із питань контролю ПР ЛЗ, налагоджено міжнародні зв’язки. Із 2002 р. Україна бере участь в програмі ВООЗ із моніторингу ПР ЛЗ. Отже, з урахуванням того, що в минулому (ні в колишньому СРСР, ні в перші роки незалежності нашої країни) нічого подібного не було, можна вважати, що за тринадцять років існування фармаконагляду в Україні є певні здобутки.
За оцінкою експертів ВООЗ, система фармаконагляду в Україні є дієвою, про що свідчить кількість повідомлень, які надходять до Управління Центру – вона відповідає критеріям ВООЗ. Щоб фармаконагляд був більш дієвим, заплановано низку заходів із метою поліпшення його здійснення в Україні та об’єктивізації уяви щодо безпеки застосовуваних лікарських засобів. Так, у 2009 р. набули чинності накази МОЗ України від 24.07.2009 р. № 531 «Про затвердження Порядку проведення моніторингу безпеки та ефективності лікарських засобів у стаціонарах закладів охорони здоров’я» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 17.08.2009 р. за № 774/16790) та «Про затвердження Плану заходів щодо поліпшення здійснення післяреєстраційного нагляду за безпекою та ефективністю лікарських засобів та моніторингу безпеки та ефективності лікарських засобів у стаціонарах закладів охорони здоров’я» від 01.09.2009 р. № 654. Вони також сприятимуть удосконаленню здійснення фармаконагляду в Україні.

Поділитися з друзями:

Партнери

ЛоготипЛоготипЛоготипЛоготип