Вміст вітаміну D – важливий показник стану здоров’я жінок у період менопаузи

pages: 35-38

Що таке вітамін D?

вгору

Термін «вітамін D» об’єднує групу біологічно активних речовин: ергокальциферол (вітамін D2), холекальциферол (вітамін D3) та їх похідні. Вітамін D2 синтезують рослини і гриби під дією ультрафіолетових променів. До людського організму він потрапляє лише з їжею. Вітамін D3 синтезується в організмі людини під впливом сонячного світла (в основному при дії на шкіру ультрафіолетових променів спектрів А і В). Незначна кількість вітаміну D3 надходить із їжею тваринного походження.

Вітамін D, що надходить до організму з продуктами харчування, а також утворюється при перебуванні на сонці, біологічно інертний. Для активації та перетворення на активну форму D-гормону (1,25(ОН)2D; 1,25-дигідроксивітамін D; кальцитріол) він повинен пройти два процеси гідроксилювання. Перший етап відбу­вається в печінці і перетворює вітамін D на 25-гідроксивітамін D (25(OH)D; кальцидіол). Другий етап гідроксилювання відбувається переважно в нирках (за участю ферменту CYP27B1 – 1α-гідроксилази), і його результатом є синтез фізіологічно активного D-гормону.

Оцінку статусу вітаміну D слід проводити шляхом визначення рівня 25(OH)D у сироватці крові.

Які функції виконує вітамін D?

вгору

Загальновідомо, що вітамін D необхідний для регуляції мінерального обміну, нормального розвитку та функціонування кісткової тканини, оскільки головна його функція – забезпечення всмоктування кальцію та фосфору із продуктів харчування в тонкому кишечнику. Є також дані про його вплив на вуглеводний, ліпідний обмін та імунний статус.

Але роль вітаміну D в організмі набагато різноманітніша. Він необхідний для контролю багатьох процесів у нормі та патології:

  • регуляції розмноження клітин, їх диференціації, проліферації й апоптозу;
  • процесів обміну речовин;
  • нервово-м’язової провідності;
  • стимуляції синтезу гормонів.

Фактично у кожному типі тканини є рецептори для прояву дії кальцитріолу: β-клітинах підшлункової залози, серці, легенях, головному мозку, скелетних м’язах, товстому кишечнику, шлунку, плаценті, молочних залозах, передміхуровій залозі, гонадах, лімфоїдній тканині та імунокомпетентних клітинах. Окрім того, метаболіти вітаміну D проявляють фізіологічний ефект на рівні геному шляхом, близьким до дії стероїдних гормонів.

Як проявляється недостатність вітаміну D?

вгору

Недостатність вітаміну D (вміст 25(OH)D у сироватці крові < 30 нг/мл1) є загальносвітовою проблемою. За даними різних авторів, від половини до 80% людства потерпають від недостатності вітаміну D. Наприклад, поширеність рівнів менше 30 нг/мл у жінок у постменопаузі становить 50% у Таїланді і Малайзії, 75% у США, 74-83,2% у Росії, 90% в Японії і Південній Кореї. Виражений дефіцит вітаміну D, який визначається рівнем менше 10 нг/мл, дуже поширений на Близькому Сході і в Південній Азії, де середні рівні коливаються від 4 до 12 нг/мл.

1 Референтні значення, прийняті в лабораторіях Сінево: дорослі: 30,0-50,0 нг/мл; ризик дефіциту: < 10,0 нг/мл; ризик недостатнього споживання: < 30,0 нг/мл.

rft18-1_3538_r1-300x245.jpg

Рисунок 1. Частота недостатності та дефіциту вітаміну D у жителів України (за даними В.В. Поворознюка зі співавт., 2011)

В Україні дефіцит та недостатність вітаміну D теж становлять серйозну проблему. За даними дослідження В.В. Поворознюка зі співавт. (2011) з участю 1575 жителів України віком 20-95 років, які не приймали препаратів кальцію та вітаміну D протягом останніх 6 місяців (переважно жінки – 86,3%, середній вік 58,61 ± 0,37 року; середній вік чоловіків – 54,93 ± 1,09 року; р < 0,001) (рис. 1):

  • лише 4,6% жителів України мали 25(ОН)D у сироватці крові у межах норми;
  • у 13,6% виявлено недостатність вітаміну D;
  • у 81,8% – дефіцит вітаміну D:
  • у 37,3% осіб – тяжка форма дефіциту (вміст 25(ОН)D нижче 25 нмоль/л);
  • у 12,2% осіб – уміст 25(ОН)D нижче рівня, який може дослідити апарат.

Низькі рівні вмісту вітаміну D пов’язані з підвищеним ризиком розвитку серйозних патологій: остеопорозу, захворювань серцево-судинної і нервової системи, цукрового діабету, автоімунних захворювань, пухлин. У таблиці 1 наведено роль вітаміну D у патогенезі деяких поширених захворювань.

Таблиця 1. Роль вітаміну D у патогенезі деяких захворювань

Патологія

Роль вітаміну D

Остеопороз

На остеопороз страждають від третини до половини усіх жінок у постменопаузі. Найчастіше першими клінічними проявами остеопорозу є його ускладнення – низькоенергетичні малотравматичні переломи.

Дефіцит естрогенів призводить до підвищення рівня ІЛ-6 і збільшення експресії рецепторів до ІЛ-6 на остеобластах. ІЛ-6 стимулює остеокластогенез як опосередковано (через остеобласти), так і безпосередньо діючи на остеокласти, що призводить до втрати кісткової тканини. Окрім того, дефіцит естрогенів посилює апоптоз остеоцитів.

Естрогени впливають також на синтез активної форми вітаміну D – кальцитріолу, а через нього – на метаболізм кісткової тканини.

Результати мета-аналізів рандомізованих контрольованих досліджень свідчать про позитивний взаємозв’язок нормального вмісту вітаміну D та профілактики переломів. Частково це пов’язано зі зменшенням падінь. Не з’ясовано остаточно, чи корисна дія вітаміну D на кісткову тканину, зумовлена виключно здатністю кальцитріолу забезпечувати достатній рівень кальцію та фосфату через сприяння їх поглинанню в кишечнику, чи кальцитріол також діє безпосередньо на хрящову та кісткову тканини. Однак дані, отримані на тваринних моделях, свідчать на користь того, що вітамін D має прямий і непрямий вплив на розвиток і ремоделювання кісток. Це має важливе клінічне значення для запобігання рахіту при формуванні скелета та остеопорозу й переломам у осіб літнього віку

Цукровий діабет, ожиріння, метаболічний синдром

Про важливу роль вітаміну D у функціонуванні підшлункової залози свідчить наявність високоафінного рецептора до кальцитріолу в ядрах β-клітин, через взаємодію з яким він підвищує активність клітин та індукує їх морфологічні зміни. Доведено, що кальцитріол регулює рівень глюкози у крові. Зміни ліпідних компонентів мембран на тлі D-гіповітамінозу ведуть до порушення зв’язування інсуліну з рецепторними білками.

Крім того, дефіцит вітаміну D пов’язаний з інсулінорезистентністю. Клінічні випробування з участю хворих на цукровий діабет та осіб із предіабетичним станом показали, що препарати вітаміну D поліпшували перебіг або запобігали розвитку діабету.

Встановлено, що діти, які народилися від матерів із низьким рівнем кальцидіолу, частіше хворіють на цукровий діабет 1-го типу.

У осіб із ожирінням, які мають більше шансів на розвиток цукрового діабету та метаболічного синдрому, зазвичай нижче рівень кальцидіолу. Адипоцити експресують гормон до вітаміну D, а кальцитріол сприяє підвищенню ліпогенезу та зниженню ліполізу.

Встановлено, що дефіцит вітаміну D – поширене явище у жінок із СПКЯ, які мають надмірну масу тіла чи ожиріння.

Є дані про зворотний зв’язок між рівнем вітаміну D у плазмі крові та інсулінорезистентністю у жінок зі СПКЯ

Діабетична нефропатія

Вітамін D є потужним негативним ендокринним регулятором експресії реніну. Доведено, що дефіцит вітаміну D є фактором ризику прогресування патології нирок. Важливим аспектом плейотропної дії вітаміну D є взаємодія з компонентами ренін-ангіотензинової системи. Комбінований вплив блокаторів ангіотензинових рецепторів 1-го типу і аналогів вітаміну D сприяв нівелюванню молекулярних і клінічних маркерів діабетичної нефропатії, зниженню протеїнурії, нормалізації артеріального тиску

Міопатії

Дефіцит вітаміну D призводить до міопатії. Це може проявлятися м’язовою слабкістю, особливо у проксимальних групах м’язів, труднощами при ходьбі, підтримці рівноваги і схильністю до падінь, що закономірно збільшує ризик переломів, особливо в осіб літнього віку

Онкологічна патологія

Відомо про збільшення ризику раку молочної залози, товстого кишечника, простати, ендометрію, яєчників, стравоходу, шлунка, підшлункової залози, сечового міхура, нирок, лімфоми Ходжкіна й неходжкінських лімфом на тлі дефіциту вітаміну D. Показано значуще зниження загального онкологічного ризику серед здорових жінок у постменопаузі, які отримували лікування вітаміном D і кальцієм, у порівнянні з плацебо протягом тривалого періоду спостереження. Оптимальними рівнями вітаміну D у сироватці крові для профілактики онкологічних захворювань, за даними досліджень, є 40-60 нг/мл

Когнітивні порушення

За даними досліджень, нормальний вміст вітаміну D запобігає розвитку хвороби Альцгеймера та інших форм деменції у літніх пацієнтів. Рецептори до вітаміну D широко представлені у всіх відділах головного мозку, впливають на когнітивні функції гіпокампу. Вітамін D сприяє фагоцитозу амілоїдних бляшок, регуляції нейротрофінів; за низьких рівнів вітаміну D ризик зниження когнітивної функції та деменції підвищується

Серцево-судинні захворювання

Рецептори до вітаміну D виявлено у міоцитах і фібробластах міокарда. Тяжкий дефіцит вітаміну D у людини пов’язаний із кардіоміопатією, а в ряді масштабних епідеміологічних досліджень встановлено зв’язок підвищеного ризику серцево-судинних захворювань зі зниженням рівня кальцидіолу

Полікістоз яєчників

Порушення D-вітамінного статусу в організмі жінки призводить до порушень менструальної функції, статевого дозрівання, бере участь у розвитку СПКЯ, передчасному виснаженні яєчників. Це дає підстави рекомендувати визначення рівня вітаміну D у плазмі крові для вчасного виявлення та корекції гіповітамінозного стану у жінок із зазначеною патологією.

Є дані про зв’язок між рівнями вітаміну D та різними симптомами СПКЯ, включаючи резистентність до інсуліну, безпліддя та гірсутизм

Примітки: ІЛ – інтерлейкін; СПКЯ – синдром полікістозних яєчників.

 

Яким є нормальний вміст вітаміну D?

вгору

Рівні вмісту вітаміну D визначають згідно із запропонованою на Міжнародній науково-практичній конференції 2012 р. у Варшаві класифікацією (табл. 2).

Таблиця 2. Клінічні прояви різних рівнів вмісту вітаміну D (адаптовано за P. Płudowski et al., 2013; Т.Ф. Татарчук зі співавт., 2015)

Класифікація стану

Рівень вітаміну D, нг/мл (нмоль/л)

Клінічні прояви, потреба в корекції

Дефіцит

< 20 (< 50)

Підвищений ризик втрати кісткової тканини, падінь і переломів; вимагає медикаментозної терапії

Субоптимальний рівень

20-30 (50-75)

Низький ризик втрати кісткової тканини, нейтральний вплив на падіння та переломи; вимагає помірного збільшення добової дози вітаміну D

Оптимальний рівень (цільовий статус)

30-50 (75-125)

Оптимальне запобігання втратам кісткової тканини, зниження ризику падінь і переломів; схеми призначення й дози препаратів вітаміну D слід зберегти незмінними

Високий вміст

50-100 (125-250)

При нижньому рівні дози препаратів можна не змінювати, при верхній вказаній межі – помірно знижувати

Небезпечний рівень

> 100 (> 250)

Гіперкальціємія, гіперкальціурія; небезпечно для загального стану здоров’я та вимагає зниження/припинення додаткового прийому вітаміну D, доки рівень не знизиться до цільового

Токсичний рівень

> 200 (> 500)

Необхідно припинити прийом препаратів вітаміну D до досягнення цільового рівня; пацієнти можуть потребувати медичного втручання, корекції токсичного ефекту

 

Чому варто визначати вміст вітаміну D у жінок у період менопаузи?

вгору

Як уже зазначалося, дефіцит вітаміну D має характер пандемії. Особливо поширений він у країнах, де через географічне положення кількість сонячних днів відносно невелика (до них належить і Україна). Відіграють також роль неадекватне надходження вітаміну D з їжею, порушення його всмоктування, зростання потреб у вітаміні та підвищення його деградації.

Дефіцит вітаміну D, перш за все, веде до порушення кальцій-фосфорного обміну, що позначається на стані кісткової тканини. Нестача вітаміну D призводить до мобілізації кальцію зі скелета, підвищення активності остеобластів, зниження мінеральної щільності кісток, остеопенії та остеопорозу. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2015 р. 46% жіночого населення планети становили жінки віком від 45 років, для яких проблема остеопорозу є надзвичайно гострою через дефіцит естрогенів. Естрогени впливають на синтез кальцитріолу і через нього – на кістковий обмін. У нашій країні, за даними 2011 р. (В.В. Поворознюк, Н.В. Григорьева), із 24,6 млн жінок більше половини становили жінки перехідного та постменопаузального віку: 9,8 млн від 50 років, 6,2 млн – від 60 років. Тож зрозуміло, що проблема набула надзвичайних масштабів.

Нині дефіцит вітаміну D відносять до першої групи факторів ризику розвитку остеопорозу та переломів (рівень доказів А). Крім того, доведено, що дефіцит вітаміну D може впливати на розвиток імунних та аутоімунних захворювань, серцево-судинної патології, порушень метаболізму та ракових захворювань. Аналіз вмісту вітаміну D у сироватці крові (зазвичай визначають вміст загального вітаміну D, тобто D2 + D3) дозволить показати, чи достатнім є його рівень, чи здатен організм засвоювати його з продуктів харчування. За недостатності вітаміну D буде призначено лікування, при якому також необхідно періодично контролювати його рівень, щоб переконатися в ефективності терапії. Усуненню дефіциту вітаміну D сприяє перебування під сонячним промінням, вживання достатньої кількості харчових продуктів, багатих на цей вітамін (зокрема печінки тріски, морської риби, яєчного жовтка, молочних продуктів), та вітамінних препаратів.

Алгоритм діагностики і корекції дефіциту вітаміну D наведено на рисунку 2.

rft18-1_3538_r2-1024x849.jpg

Рисунок 2. Приблизний алгоритм діагностики дефіциту вітаміну D у жінок після 45 років (адаптовано за P. Płudowski et al., 2013)

Підготовлено за матеріалами:

1. Дефицит витамина D у взрослых: диагностика, лечение и профилактика. Клинические рекомендации. – Российская ассоциация эндокринологов. ФГБУ «Эндокринологический научный центр» Министерства здравоохранения Российской Федерации. – 2015. – 75 с.

2. Комісаренко Ю.І. Дефіцит вітаміну D і його роль у розвитку порушень обміну речовин за цукрового діабету. – Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. – 2013. – № 3 (44). – С. 69-74.

3. Поворознюк В.В., Балацька Н.І., Муц В.Я., Вдовіна О.А. Дефіцит та недостатність вітаміну D у жителів України. – Боль. Суставы. Позвоночник. – 2011. – 4 (04). Режим доступу: http://www.mif-ua.com/archive/article/27747

4. Поворознюк В.В., Григорьева Н.В. Менопауза и остеопороз. – Репродуктивная эндокринология. – 2012. – № 2 (4). – С. 40-47.

5. Татарчук Т.Ф., Булавенко О.В., Капшук І.М., Тарнопольська В.О. Недостатність вітаміну D у ґенезі порушень репродуктивного здоров’я. – Український медичний часопис. – 2015. – 5 (109). Режим доступу: http://www.umj.com.ua/article/90386/nedostatnist-vitaminu-d-v-genezi-porushen-reproduktivnogo-zdorov-ya

6. Bikle D.D. Vitamin D Metabolism, Mechanism of Action, and Clinical Applications. Chem Biol. 2014; 21 (3): 319-329.

7. Bentesa C.M., Resendea M., Miranda H. et al. Can Vitamin D supplementation alone effective to increase a physical fitness levels in post-menopausal women with metabolic disorders? Diabetes & Metabolic Syndrome: Clinical Research & Reviews. 2017. doi: 10.1016/j.dsx.2017.08.010. [Epub ahead of print].

8. Płudowski P., Karczmarewicz E., Bayer M. et al. Методичні рекомендації з лікування та профілактики дефіциту вітаміну D у населення країн Центральної Європи: рекомендовані дози препаратів вітаміну D для здорової популяції та груп ризику. – Боль. Суставы. Позвоночник. – 2013. – 3 (11). Режим доступу: http://www.mif-ua.com/archive/article/37585

9. Rahsepar M., Mahjoub S., Esmaeilzadeh S. et al. Evaluation of vitamin D status and its correlation with oxidative stress markers in women with polycystic ovary syndrome. Int J Reprod BioMed. 2017; 15 (6): 345-350.

Our journal in
social networks:

Issues Of 2018 Year

Contents Of Issue 4 (49), 2018

  1. В.А. Чернышов, Ю.С. Рудык

  2. В.О. Ружанська, В.М. Жебель

  3. Ю.В. Сульская

  4. Л.П. Купраш, О.В. Купраш, С.О. Гударенко

  5. Л.М. Ена, А.М. Христофорова, В.И. Артеменко, О.Г. Гаркавенко

  6. О.М. Заліська, О.Б. Піняжко, Р.Р. Ілик, О.О. Ващенко

  7. О.А. Галушко

  8. С.М. Недашківський, О.А. Галушко

Contents Of Issue 1 (46), 2018

  1. В.И. Волков, А.С. Исаева

  2. О.М. Радченко

  3. О.А. Галушко

  4. С.М. Недашківський, О.А. Голубовська, О.А. Галушко

  5. Е.О. Крахмалова, Ю.Е. Харченко, А.Ю. Токарева